Такий собі примус до газового миру на умовах Кремля.
Але Євросоюз, схоже, після тотального газового дефіциту цієї осені, що був майстерно організований «Газпромом», такі зрозумів: газ – це надзвичайно ефективна зброя РФ у його «гибрідній» війні з Європою. І після того
а) усвідомив, що у протидії використання цієї зброї вони з Україною є природними союзниками і
б) почав шукати практичні можливості забезпечити у цьому процесі синергію зусиль з Україною.
Звичайно, не варто очікувати, що вже сьогодні Євросоюз для забезпечення газової стабільності на європейському ринку вирішить на повну використовувати можливості українських газосховищ. А завтра погодиться проводити облік газ для ЄС на східному кордоні України.
Тому що у вирішенні глобальних газових питань з Москвою не буває швидких рішень. Достатньо згадати, як двадцять років тому довий час відчайдушно намагались створити газотранспортний консорціум. За участі України, Росії та Німеччини. І врешті-решт справа закінчилась «пшиком».
З тієї пори ситуація у газовому трикутнику «Росія – Україна - ЄС» простіше не стала.
Але цього разу не вдасться заповнити повний вакуум газової безпеки у цьому трикутнику просто безрезультатною спробою «щось скомпонувати». Занадто серйозні ставки – à la guerre comme à la guerre.