Ви можете уявити собі, щоб розімлівша від спеки, розслаблена, повільна та ставна столиця Південного берега Криму вмить відкинула свій величавий спокій і почала вкрай збуджено і захоплено обговорювати одну й ту же подію і ще де - у далекій Америці? Більш того, по своїй ініціативі відмовлялась від радощів безтурботного відпочинку і бігом бігла на телевізорів дивитися, що там у тій далекій Америці відбувається?
Ми з другом і колегою-журналістом Віктором, з яким у вересні 2001-го приїхали в Ялту по роботі – 11 вересня тут відбувався п’ятий за рахунком самміт Україна-ЄС і ми висвітлювали його роботу – ні. Від слову зовсім.
Ми-то за фахом повинні були дивитися на справи політичні і потім розповідати про них. Ми й розповіли – про що на цьому самміті сказав тодішній наш президент Кучма, що – тодішні європейські лідери Романо Проді, Хав'єр Солана, Ґі Вергофстадт. І про те, що відбувалось навколо нього – чому європейські гості проігнорували запрошення на вечерю перед саммітом від Кучми, у якого тоді були натягнуті відносини з Заходом, тощо… Ну робота і робота, все як завжди.
Самміт був коротенький, скінчився невдовзі після обіду. Після його закінчення ми з Вітєю трохи попрацювали, трохи відпочили в номері готелю і ближче до вечора поїхали на ялтинський автовокзал за квитками назавтра на маршрутку до Сімферополя, звідки в нас на був поїзд до Києва. І ледве встали в чергу в касі автовокзалу, так із подивом почали вертіти головами. Люди навколо поводилися якось напрочуд дивно - зовсім не по-ялтінські. Всі були якісь збуджені і емоційні. І щось голосно та жваво обговорювали один з одним. До нас долітали окремі слова «Літаки…
Нью-Йорк…
Хмарочоси….
ВТЦ…
Атака…
Рухнули…
Пентагон…».
Ми попросили сусідів по черзі розповісти, що трапилося. Вони розповіли, що у США терористи захопили літаки і скерували їх в обидві вежі ВТЦ та на Пентагон. Як тільки сусіди взяли квитки, відразу понеслися до дому – дивитися по ТВ про події в Америці. Ми поступили так само. Сусіди в транспорті наввипередки обговорювали лише події у США.
В нашому готелі «Ялта-інтурист» були телеканали CNN та BBC. Ми з Вітєю весь вечір допізна дивились по них моторошні кадри із Америки. Незрозуміло було дуже багато. Безкінцеве повторення одних і тих же відеосюжетів про атаки терористів на ВТЦ і Пентагон не наближало до розуміння того, що відбувається. Але після першого шоку на ялтинському автовокзалі у нас обох зміцнилось і остаточно оформилося відчуття – ВСЕ, щось у світі змінилось радикально і назавжди. Відчуття того, що стара звична картинка світу пішла в минуле. Причому глобально – від Нью-Йорку до Ялти…