Молдовські звичаї

Завершуючи минулий допис в цьому блозі я згадав, що в молдовській та румунській пресі частими є повідомлення про те, що Коболєва-Платона можуть ліквідувати під час попереднього ув’язнення в молдовській тюрмі. Важливим в цьому плані є те, що форми, у яких відбувається конфлікт між колишніми приятелями-олігархами, а нині лютими ворогами - Коболєвим-Платоном та Плахотнюком-Улінічем, є гарною ілюстрацією того, у що перетворилася сусідня держава. Найяскравішою в цьому плані є заява адвоката засудженого мільйонера – Анни Урсакі. Зокрема, вона під час прес-конференції 1 вересня сказала: « Насправді суть звинувачення невідома. Захисникам не дозволили прочитати документи. Важливо, що Платон вважає себе невинним, і що він висловив жорсткі звинувачення, називаючи Плахотнюка головним бенефіціаром крадіжки мільярда і одним з основних бенефіціарів незаконного бізнесу, який називається «ландромат», тобто відмивання грошей. Ще дуже корисна інформація полягає в тому, що Платон заявляє, що почуває себе добре і не підпадає під дію будь-якої депресії або хоче закінчити життя самогубством. Це означає, що Платон розуміє, що його життя знаходиться в небезпеці, а можливе інсценування серцевого нападу, інсульту чи самогубства може статися за замовленням». Ще один цікавий штрих – адвокат повідомила, що Платон-Коболєв був доставлений з України в Молдову не державним транспортом, а приватним чартером, який був оплачений Плахотнюком-Улінічем. Це дуже характерна деталь – держава фактично перетворилася на позаправовий інструмент реалізації інтересів одного олігарха у його порахунках із своїми конкурентами (можливо нічим не кращими, а може й гіршими за нього).

Очевидно, що Україні давно слід розпочати діалог з Румунією, із залученням США та Євросоюзу, задля знаходження формату цивілізованого вирішення молдовської проблеми. Навряд чи нам потрібне вогнище нестабільності, яке може спалахнути через конфлікт у середовищі криміналізованого олігархічного бізнесу сусідньої держави.