Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
28.09.2016 22:23

Для чого українському виробникові світлового обладнання євростандарт?

Підприємець, засновник TeslaZet

Монополія на українському ринку демпінгуючих китайських виробників світлодіодного обладнання суперечить політиці енергоефективності та технологічної безпеки. Українському виробникові треба шукати вихід на європейський ринок і не боятися міжнародної стандар

Для чого зайві видатки на тестування, якщо товар все одно неполишає межі України, де панує пріоритет ціни, а не якості? «В кого нижче ціна,на того й більше попит».Приблизно так мислить сьогоднішній український виробник або дилер. І цьому, нажаль, є маса пояснень. Але насправді логіка вимагає цілком протилежного підходу.

По-перше, неплатоспроможність українських споживачів іпостійна нестача обігових коштів у виробничих компаній і є найголовнішим стимуломглобалізувати національний ринок – вийти за межі дедалі більш проблемної гривневоїзони.

По-друге, демпінгувати нижче за китайських виробників, яківже панують на українському ринку, безнадійно - як щодо побутової, так іпромислової освітлювальної продукції. «Китаєць» завжди буде дешевший. Байдуже,що пропорція ціна-якість у нього є безнадійно відсталою. Купують, переважно, «цінник»,а якість оцінюють лише в підсумку роботи.

Більше того, китайські виробники освітлювальної продукціївзагалі не індексують технічні параметри своїх приладів. Кількість ватт, амперчи люмен у 90% випадків, як показали лабораторні випробування, не відповідаютьдійсності. І з цією «прозою життя» споживачам, які розраховують за заощадженнявитрат або енергоефективність, якось доведеться миритися.

Для ілюстрації зазначу, що в моєму бізнес-сегменті –світлодіодні прожектори – у жодному разі я не стикався з приладом китайськоговиробництва, який би витримав більше року промислового використання. І така жсама картина зі світлодіодними лампами кімнатного використання.

Отже, другий аргумент на користь міжнародній стандартизації– це довести принаймні більш розважливому споживачеві, що міжнародна відзнака продукціїзавжди краща для ефективного використання коштів та оптимізації витрат, ніждешевизна несертифікованого китайського імпорту.

Споживач витрачає більше на технологію, яка закладена у розробку освітлювальногоприладу, саме для того, щоб у подальшому заощадити на його частій заміні абокращій енергоефективності.

Це так само, як і з будь-якою побутовою технікою. Чайник відневідомого виробника madeinChina– по суті, банальна підробка –коштує в рази дешевше за так саме вироблений накитайському заводі відомий бренд,розрахований на світовий ринок побутової техніки. Споживач купується надешевизну, а отримує галопуючий лічильник енерговитрат.

Через кілька місяців витрати на електроенергію повністюназдоганяють разову економію під час купівлі цього демпінгового «шедевру», і впідсумку споживач залишається у збитку. На додаток – це «шедевр» перегоряє або ламаєтьсяза рік-півтора використання, та й ще не підглядає сервісному обслуговуванню. Відтакспоживач знову витрачається, купуючи новий прилад. І добре, якщо робить логічнівисновки з цієї ситуації.

Абсолютно те саме і з приладами на базі світлодіоднихтехнологій. Часто переконуюся у цьому, коли в нічний час їду Києвом чи Дніпром– третина біл-бордів вздовж магістралей не освітлені, хоча й електризовані, абонаполовину освітлені. Адже лампи поперегоряли, а міняти їх оператори outdoor-реклами не встигають. Та й витратно – це жне вдома вкрутити лампу в патрон…

Ще більше збитків від такої «економії» несуть промисловіпідприємства – заправки, стадіони, корти, транспортні вузли – де потрібнависока інтенсивність освітлення саме у вечірній час. Уникнути цих збитків, азаразом підвищити ефективність роботи освітлювального обладнання можна було б,приймаючи до відома фактор сертифікації приладів освітлення. Проте знещодавнього часу, власне, національна сертифікації в Україні скасована.

Рік тому це було зроблено як крок на зустріч європейськимвиробникам, для яких повторна сертифікація в Україні була зайвою. І це справедливо,бо європейська якість підтверджена глобальним ринком, а у нас така повторнаперевірка часто оберталася сумнозвісною формою адміністративного тиску наімпортерів.

Сьогодні для резидентів України, які імпортують світлодіоднупродукцію, діє лише декларуваннявиконання певних технологічних вимог. Ця декларація складається у письмовійформі самим же постачальником за підсумками лабораторних випробувань.

І в цьому – головна інтрига. Бо стосується таке добровільнедекларування усіх без винятку імпортерів, зокрема й тих, хто завозить в Українудешеву і вкрай неякісну, а то й технологічно небезпечну продукцію китайськихвиробників. Їм тепер закон дозволяє беззастережно працювати на українському ринкуй не нести жодної адміністративної відповідальності за техногенні та економічнінаслідки.

Є ще така регуляторна структура як УкрСЕПРО, але саме світлотехнічна продукціяне підлягає її обов’язковій сертифікації. Проте споживачам конче потрібнонадати бодай якусь переконливу ознаку надійності продукції, особливо якщойдеться про дороговартісні світлодіоди, галогенні лампи з нестандартним цоколемта світильники, адаптовані під такі лампи.

Вихід з цієї ситуації я бачу в системі добровільноїсертифікації продукції українських виробників у Європі. Саме це встановитьрівень їхньої конкурентоспроможності на європейському ринку та відповідністьнаявним у ЄС стандартам якості.

Зокрема, на відповідність директивам ЄС для певних категорій товарів вказує маркування «CE» – Сonformite Еuropeen (фран.). Воно є обов’язковим для товарів на ринках усіх 25 країн-членів Єдиної економічноїзони Європи. Воно засвідчує не лише право на дистрибуцію у країнах ЄС, а й сам факт, що виробник бере на себе комплексвідповідальності за дотримання Глобальних принципів екологічної безпеки татехнологічної надійності.

Більше того, такий сертифікат сприяє підвищенню комерційноїцінності продукції з точки зору споживчої довіри та поліпшення репутації брендуна міжнародних ринках, де якість та енергоефективність продукції маютьпріоритетне значення. Сподіваюся, розуміння цих пріоритетів невдовзі знайде належне місце й з-поміж українських споживачів – як побутових товарів, так і продукціїбізнес-призначення.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net