Видалення персональних даних боржника: чи це можливо?
Останнім часом до фінкомпаній збільшилася кількість звернень від споживачів із вимогою видалити їх персональні дані. Чи зобов’язаний кредитодавець її задовільнити?
Останнім часом до фінансових компаній збільшилася кількість звернень від споживачів (які, до речі, найчастіше не виконують свої зобов”язання за договором належним чином) із вимогою припинити обробку та видалити їх персональні дані.
Такі заяви у своїй більшості є результатом порад “інформаційних ресурсів” чи “консультантів”, які обіцяють “списати кредит” та видалити персональні дані з бази даних кредитодавця за зовсім символічну плату.
Давайте з”ясуємо чому такі поради не є дієвими та про що замовчують консультанти, зловживаючи довірою споживачів.
По-перше, згідно статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» (далі - Закон) підставами обробки персональних даних є:
- згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних (що може оформлятися як в паперовій формі, так і в електронній формі);
- укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Різниця між правочином та згодою, як окремою підставою для обробки персональних даних лише в тому, що сам по собі договір є підставою для обробки даних особи, незалежно від надання чи ненадання згоди особи.
При поданні заявки на отримання кредиту фінансова компанія здійснює обробку персональних даних на підставі згоди споживача, а в момент укладання та безпосередньо при виконанні кредитного договору додатково з'являється додаткова підстава обробки - правочин.
По-друге, варто враховувати, що відповідно до статті 6 Закону обробка персональних даних також здійснюється у випадках, передбачених законами України.
При наданні фінансових послуг до укладення договору фінансова установа зобов'язана:
1. відповідно до вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (Закон - про фінансовий моніторинг”) провести належну перевірку клієнта, зокрема здійснити ідентифікацію та верифікації особи клієнта;
2. згідно з вимогами Закону України “Про споживче кредитування” провеcти оцінку кредитоспроможності особи на підставі достатньої інформації, отриманої від споживача, та, за необхідності, на основі інформації, законно отриманої з інших джерел.
Вищезазначені дії можна здійснити лише з використанням персональних даних споживача.
По-третє, статтею 15 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено вичерпний перелік підстав для видаленню або знищення персональних даних, а саме:
1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;
2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом;
3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;
4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
При цьому, необхідно розуміти, що для фінансових компаній на законодавчому рівні встановлено строк зберігання інформації, зокрема обо”язок зберігати договори та усі документи, що стосуються ділових відносин з клієнтом не менше п’яти років після припинення зобов'язань. Варто зважати, що у більшості кредитних договорів передбачено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Саме тому звернення щодо видалення персональних даних від споживачів, які мають діючий або прострочений кредит, не можуть бути виконані у повній мірі кредитодавцями, які діють доброчесно і належним чином виконують всі норми законодавства.
- «Шкідливі» поради для аудиторів щодо змісту звіту аудитора Ольга Рубитель вчора о 22:51
- Угода щодо корисних копалин між Україною та Сполученими Штатами Дмитро Зенкін вчора о 17:01
- Успішна юридична стратегія: відновлення прав батька Юрій Бабенко вчора о 16:57
- Як автоматизація юридичних процесів допомагає зменшити ризики? Олександр Вернігора вчора о 15:18
- Нові вимоги до фіскальних чеків з 1 березня 2025 року: що потрібно знати підприємцям Юлія Мороз вчора о 14:13
- Кінець історії, або Гра без правил Дмитро Новицький вчора о 09:20
- Ринок нерухомості: які пріоритети формують сучасний вибір квартир Раміль Мехтієв вчора о 08:52
- Закупівлі БпЛА та РЕБ: що змінилося, а що досі гальмує постачання? Євгеній Сільверстов 25.02.2025 17:35
- Україна. Три неймовірних роки Євген Магда 25.02.2025 16:41
- Розкрадання державного житла в Україні, або чому ВПО немає де жити Аліна Москаленко 25.02.2025 16:33
- П’ять уроків великої війни з росією для України Любов Шпак 25.02.2025 16:13
- Чи всі форми косметичних ретиноїдів ефективні Вікторія Жоль 25.02.2025 10:41
- Щодо відповідальності за порушення законодавства про ЗЕК: Законопроєкт №12441 Світлана Приймак 25.02.2025 09:30
- Історія повторюється. І вона має повторюватись правильно Віктор Плахута 24.02.2025 17:05
- Без землі. Небо хамелеонів Олег Короташ 24.02.2025 16:19
-
AFP написало, що ЄС запропонував Україні власну угоду щодо надр. Брюссель заперечив
оновлено Бізнес 11402
-
Питання конфіскації російських активів для України розділило ЄС: хто за і проти
Фінанси 8338
-
США вперше утрималися від підписання заяви членів СОТ з засудженням агресії Росії
Бізнес 6758
-
Біткоїн впав на 20% з моменту інавгурації Трампа – ціна опустилася нижче $90 000
Фінанси 3443
-
Україна опустилася у глобальному рейтингу найбільших виробників чавуну
Бізнес 3109