Розслідування корупційних злочинів без участі НАЗК?
Ще наприкінці 2017го року Національним агентством з питань запобігання корупції затверджено роз’яснення, яке викликало інформаційне протистояння антикорупційних та правоохоронних органів між собою.
Рішенням від 08.12.2017 за №1375 затверджено Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно необхідності попереднього встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення, Національним агентством з питань запобігання корупції у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування для порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених
ст. 366-1 та ст. 368-2 Кримінального кодексу України.
Ключовою у вказаному роз’ясненні є позиція НАЗК, як єдиного органу, уповноваженого на здійснення фінансового контролю стосовно суб’єктів декларування, у питаннях щодо початку досудового розслідування у кримінальних провадженнях за згаданими статтями.
Згідно вказаного роз’яснення, встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме: недостовірності задекларованих відомостей чи наявності ознак незаконного збагачення здійснюється НАЗК за спеціальною процедурою – повною перевіркою е-декларації.
Тому початку досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 та ст. 368-2 Кримінального кодексу України, має передувати:
1) Здійснення НАЗК повної перевірки е-декларації;
2) Встановлення за наслідками такої перевірки фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме: декларування недостовірної інформації та ознак незаконного збагачення;
3) Відображення цих фактів у відповідному рішення НАЗК, складеному за наслідками повної перевірки декларації.
Однак, із вказаними роз’ясненнями не погодились та публічно висловили свою позицію представники Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури України, а також антикорупційні громадські організації.
При цьому низкою громадських організації подано адміністративний позов до НАЗК стосовно визнання протиправними дій та скасування рішення від 08.12.2017 №1375, яким затверджено згадані роз’яснення.
Проте за результатами розгляду справи №826/1160/18 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2018 року, у задоволенні позовних вимог до НАЗК відмовлено.
В подальшому, за результатами розгляду апеляційних скарг на вказане рішення, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року оскаржувану постанову залишено без змін.
Поряд з іншим, судом апеляційної інстанції зазначено, що статті 366-1 та 368-2 Кримінального кодексу України нерозривно пов'язані із приписами Закону України «Про запобігання корупції».
Таким чином, саме приписи Кримінального кодексу України, Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального процесуального кодексу України формують підстави, порядок та механізми виявлення наявності факту корупційних правопорушень, їх досудового розслідування та судового розгляду.
Вбачається, що зазначена позиція суду стосовно роз’яснень положень діючого антикорупційного законодавства значно вплине на правозастосовну практику, оскільки може певним чином вплинути на безпідставне внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення суб’єктами декларування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-1 та 368-2 Кримінального кодексу України, за відсутності будь-яких підтверджених даних про такі порушення.
У будь-якому разі, зазначена справа не втрачає свого суспільного резонансу, а тому продовжуємо слідкувати за ситуацією, очікуючи на результати провадження у суді касаційної інстанції.
Викладена вище позиція автора не є правовою консультацією та надається з інформаційною метою. У конкретних ситуаціях доцільно звернутись до фахівця для отримання відповідної консультації.
- Арешт майна боржника з метою забезпечення належного стягнення аліментів Євген Морозов 10:45
- Як обрати франшизу з розумом, і скільки можна заробити на цьому Тарас Гетманський 10:28
- Щодо накладення штрафів одним державним органом за виконання вказівок іншого Олександр Серт вчора о 22:46
- Критично важливі підприємства мають підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року Віталій Соловей вчора о 21:46
- Ракети та дрони тиснуть на психіку Євген Магда вчора о 16:44
- Чому ChatGPT не замінить людей, а допоможе їм стати ефективнішими Ярослав Кондратюк вчора о 11:50
- Rebuild Ukraine: ключовий крок у відбудові України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 11:31
- Вид судового провадження щодо визначення місця проживання дитини Євген Морозов вчора о 09:47
- С кем собрался воевать Дональд Трамп? Володимир Стус вчора о 01:39
- Право на гідність: шлях до інклюзії та рівності Данило Зелінський 27.11.2024 14:24
- Якнайкращі інтереси дитини: адвокатський погляд на визначення місця проживання дитини Світлана Приймак 27.11.2024 11:00
- Можливість оскарження ухвал Вищого антикорупційного суду у справі про застосування санкцій Євген Морозов 27.11.2024 10:49
- Мобилизация 50+: действительно ли существует запрет? Віра Тарасенко 26.11.2024 21:58
- Сила особистого бренду Наталія Тонкаль 26.11.2024 18:43
- Як ініціювати приватизацію обʼєкту та організувати роботу з Фондом державного майна Віталій Жадобін 26.11.2024 15:31
-
Найстаріший чоловік у світі: новий рекорд у Книзі Гіннеса
Життя 82101
-
Новий аграрний єврокомісар назвав українське сільське господарство "слоном у кімнаті"
Бізнес 20256
-
Без Пушкіна: у Харкові перейменували театр на честь українського письменника
Життя 16065
-
ПУМБ хоче залучити частину клієнтів monobank
Фінанси 13323
-
Центробанк РФ негайно оголосив, що припиняє купувати валюту на тлі падіння рубля
Фінанси 11957