Минулого року на фестивалі реклами в Каннах понад пляжами Лазурного берега літав ледь солодкувати запах. Гості та жителі Канн на нього не зважали - це місто і так просякнуте старістю та смертю (правда смертю не простою, а атрибутованою дорогими брендами: Порше, Картьє, і т.п.). Даремно не зважали - пахло із центрального кінокомплексу Канн - місця, де проводиться традиційний фестиваль реклами.

В цьому році трупний запах став очевиднішим. І про нього стали говорити: "Смерть традиційного маркетингу!?", "Споживач став надто вибагливим та не зрозумілим!", "Чому він переключає канали, коли там ідуть наші чудові ролики наших чудових клієнтів?", "Афігеть, людина у якої є блог може висловлювати свою думку!".

В цьому році рекламісти реально були розгублені. Традиційна модель яка базувалась на прямій і не прямій рекламі посипалась під натиском сучасних методів комунікації. Фак! Виявляється користувач може дати зворотній зв’язок. Він, фак, може сказати, що для того щоб почути оператора цього грьобаного банку він мав витрати 40! сорок!!! хвилин свого життя.

Одним словом реклама померла! Хай живе реклама!

Так сталось що за пару років ми перейшли від традиційного маркетингу до інтегрованого. Традиційний - це концепція Гебельса. Пропаганда. Без можливостей, як не будть оцінювати чи впливати на сторонню комунікацію. Інтегрований - це спроба оцінки ситуації в яку ми попали. Це можливість зворотнього зв’язку. Куди йти далі, на рівні ринку не ясно. З одного боку є гарний кеш-флов і напрягатися не треба, з іншого - ми живемо в часи перемін. І я бачу стурбованість в очах директорів агентсв!

За останній рік парадигма реклами змінилася. Як сказав мій друг Сергій Кравчук треба менше фотошопу.

Зрештою, ви самі можете порівняти зсув парадигми подивившись переможців Каннськго фестивалю за минилий і цей рік. Отож:

Гран Прі Каннських левів 2006 року:

Гран Прі Каннських левів 2007 року: