Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.05.2020 12:28

Як світові політики збирають дані виборців та який з цього зиск?

Медіа-стратег у агентстві RMA

Полювання на мейли та телефони виборців є поширеною практикою серед окремих політиків та партій у світі.

На основі цієї інформації можна створювати прості або ж сегментовані бази даних. У який спосіб політики збирають дані та як їх використовують?

Органічний та платний збір даних

Простий та безкоштовний спосіб збирати дані користувачів – це підписка на ньюзлетери на офіційних сайтах. Для політичних партій багатьох країн світу форма підписки є дуже звичним інструментом. Натомість українські політики ним практично не користуються. Зокрема, серед фракцій українського парламенту лише «Батьківщина» має форму підписки на розсилку на сайті.

Окрім органічного способу збору даних через підписку, світові політики активно залучають рекламний інструмент, причому як під час виборів, так і у міжвиборчий період.

У США відбувається активна фаза президентської передвиборчої кампанії. І головні суперники цієї гонки користуються збором даних за допомогою реклами. Так, у бібліотеці політичної реклами Facebook можна побачити, що кандидат від Демократичної партії Джо Байден звертається до користувачів з проханням проголосувати, чи заслуговує Америка на кращого президента, ніж Дональд Трамп. Натиснувши на оголошення, людина потрапляє на лендінг із формою, яку може заповнити, висловивши таким чином свою думку.

Рекламне оголошення Джо Байдена та форма для збору даних на лендінгу
joxi_screenshot_1590136608405.png

Рекламне оголошення Джо Байдена та форма для збору даних на лендінгу

Чинний президент США Дональд Трамп також активно використовує рекламу для збору даних. Зокрема, і через своєрідні соцопитування. Так, він у рекламному оголошенні питає думки американців з приводу корупції демократів. Натиснувши на оголошення, користувач може заповнити опитування та відправити разом зі своїми даними.

Рекламне оголошення Дональда Трампа та лендінг із опитуванням і збором даних
joxi_screenshot_1590140506096.png

Рекламне оголошення Дональда Трампа та лендінг із опитуванням і збором даних

Світові політики використовують збір даних не лише у рамках боротьби із конкурентами у електоральний період, але й поза виборами.

Наприклад, Консервативна партія Великої Британії у березні промотувала новий бюджет країни, розроблений урядом Бориса Джонсона. Вони зробили окремі рекламні оголошення, таргетовані за географічним принципом. Реклама закликає користувачів через реєстрацію підтримати фінансовий документ та веде на лендінг, розроблений спеціально для відповідного регіону, де описані переваги бюджету конкретно для його мешканців.

Рекламне оголошення для мешканців Північно-Східної Англії та відповідний лендінг зі збором даних
joxi_screenshot_1590142216825.jpg

Рекламне оголошення для мешканців Північно-Східної Англії та відповідний лендінг зі збором даних

Натомість Лейбористська партія Великої Британії використовує збір даних в рамках критики програми уряду Джонсона. Так, у своєму рекламному оголошенні вони закликають «відстояти соціальну допомогу». Після натискання на рекламу користувач потрапляє на лендінг-петицію, де може залишити свої дані, таким чином підтримавши ініціативу партії.

Рекламне оголошення Лейбористської партії та лендінг-петиція

Рекламне оголошення Лейбористської партії та лендінг-петиція

Розсилки, персоналізація та кастомний таргетинг

Яким чином політики можуть використовувати зібрані дані? По-перше, для email-розсилок. Українські політики загалом не дуже активно використовують цей інструмент. Однак розсилки є ефективним способом своєрідного прямого спілкування з виборцями. У листі можна ділитися новинами партії, ініціативами, закликати користувачів до активності, висловлювати свою позицію з приводу найбільш актуальних питань тощо.

Крім того, якщо дані були зібрані через опитування або петиції, на їхній основі можна створити розгалужену – сегментовану – базу даних. Це дозволить надсилати людям персоналізовані листи саме щодо тих тем, які їх цікавлять. Якщо, наприклад, людина залишила свої дані під лендінгом-петицією на тему медреформи, то надалі їй можна буде надсилати політичні пропозиції щодо медичної галузі.

Зрештою, зібрані дані можна використовувати для кастомного таргетингу в онлайн-рекламі. Такий спосіб таргетингу базується на завантаженні даних у рекламний кабінет Facebook чи Google. Система порівнює мейли чи телефони зі своїми користувачами і в разі збігу показує їм рекламу. Такий таргетинг дозволяє показувати персоналізовані рекламні меседжі людям, які зацікавлені тією чи іншою темою. Або ж, наприклад, мобілізувати своїх прихильників чи тестувати політичні гіпотези.

Чи конвертуються зібрані дані у голоси на виборах?

Велика база даних сама по собі не може принести успішний результат на виборах. Для цього не менш важливою є систематична підтримка зв’язку із людьми у різний спосіб, донесення до них своєї політичної позиції. Правильно побудована комунікація дозволить перетворити віртуальну підтримку у цілком реальну перемогу на виборах.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи