Окремі питання правового статусу відповідача в господарському процесі

        Відомо, що на відповідача в господарській справі покладено різні обов’язки. Чи повинна вищенаведена особа подавати усі наявні в неї докази в порядку та в строки, встановлені законом або судом? 

     Правове регулювання вищевказаного питання здійснюється за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридична регламентація різних за своєю сутністю обов’язків, покладених на особу, що в свою чергу є відповідачем в господарській справі, здійснюється: 

1.     Конституцією України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі – Конституція України); 

2.     Господарським процесуальним кодексом України, який був прийнятий на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII» (надалі – ГПК України). 

      Чинним законодавством закріплено основні засади успішного становлення нашої постсоціалістичної Вітчизни як цивілізаційної демократичної держави. Зокрема згідно з нормою, яка передбачена ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов’язаний дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь та гідність інших людей.  

       Чіткий та недвозначний зміст даної норми в частині всебічного з’ясування різних за своєю юридичною сутністю майнових або немайнових обов’язків, покладених на осіб, які в свою чергу є відповідачами в господарських справах, отримав відповідну конкретизацію в інших законах. Що це означає? 

       Вітчизняним законодавством покладено на учасників господарської справи  різні за своєю суттю обов’язки. Зокрема відповідно до норми, яка закріплена в п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України, вищезазначені суб’єкти зобов’язані подавати усі наявні в них докази в порядку та в строки, встановлені законом чи судом, а також не приховувати докази. 

       Господарським процесуальним відносинам властиві своєрідні особливості. Зокрема ч. 1 ст. 41 ГПК України передбачено безпосередню вказівку про те, що в господарських справах позовного провадження учасниками таких справ є сторони та треті особи. 

       Кожна зі вказаних груп учасників господарських процесуальних відносин має відповідний юридичний склад. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в господарському процесі є позивач та відповідач. 

      Отже, вищезгадані особи зобов’язані вчиняти різні за своєю сутністю дії. Зокрема відповідач повинен подавати усі наявні в нього докази в порядку та в строки, встановлені законом чи судом.