Окремі проблемні питання спадкування за заповітом

    Окремим представникам першої черги спадкоємців за законом гарантовано право на обов’язкову частку в спадщині. Чи поширюється дана преференція на малолітніх дітей спадкодавця? 

    Правове регулювання вищевказаного питання здійснюється за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридична регламентація спадкових правовідносин, учасниками яких є малолітні діти спадкодавця, відбувається: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)), а також поточними законами (Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV (надалі по тексту – ЦК України)). 

     Національне законодавство передбачає різні за своїм змістом можливості,  окремим з яких в свою чергу притаманний соціально-економічний характер. Зокрема згідно зі вказівкою, яка передбачена ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. 

        Подібну за своєю суттю норму закріплюють інші нормативно-правові акти, які є одними з найважливіших частин вітчизняної системи приватного права. Наприклад, у відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.  

      Кожна з вищезгаданих правомочностей реалізовується певними способами. Зокрема заповідач, розпоряджаючись тієї чи іншою частиною майна, власником якого він є, може скласти заповіт. 

    Правовий статус, який гарантований вищевказаній особі, є багатогранним. Зокрема ч. 2 ст. 1235 ЦК України передбачає безпосередню вказівку про те, що заповідач без зазначення причин може позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. 

     Але треба пам’ятати про те, що дане право підлягає істотному обмеженню.  Наприклад, у відповідності до норми, яка охоплена ч. 3 ст. 1235 ЦК України, заповідач не може позбавити права на спадкування фізичних осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині. 

    Така преференція гарантована лише окремим представникам першої черги спадкоємців за законом. Наприклад, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1241 ЦК України право на обов’язкову частку мають тільки такі фізичні особи: 

1.     малолітні, неповнолітні та повнолітні працездатні діти спадкодавця; 

2.     непрацездатна вдова чи непрацездатний вдівець спадкодавця; 

3.     непрацездатні батьки спадкодавця.    

       Отже, заповідач в своєму заповіті не може позбавити права на спадкування окремих учасників цивільних правовідносин. Наприклад, одними з таких осіб є малолітні діти спадкодавця, що в свою чергу підтверджує норма, закріплена абз. 1 ч. 1 ст. 1241 ЦК України.