Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
24.08.2016 20:22

Можливість охоплення трудовим договором випробувального строку

Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті розглядається юридична можливість охоплення трудовим договором випробувального строку найманого працівника.


    Трудовий договір є однією найголовніших підстав ймовірного виникнення трудових відносин. Чіткий та недвозначний зміст наведеної угоди утворюють різні за своїм юридичною сутністю умови, яким в свою чергу притаманний обов’язковий чи додатковий характер. Чи може згаданий договір охоплювати безпосередню вказівку про випробувальний строк найманого працівника? 

    Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, які функціонують з приводу випробувального терміну найманого працівника, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)).  

    Наймані працівники є одними з основних учасників трудових відносин. Такі особи, працюючи за строковим або безстроковим трудовим договором, водночас створюють певні блага, які в свою чергу приносять істотну користь демократичній Україні, а також її законослухняним громадянам. 

    Правовий статус, гарантований найманим працівникам, є багатогранним. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає в себе юридичну можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 
 
    Схожу за свої змістом норма права вміщують в собі інші законодавчі акти. Наприклад, ч. 1 ст. 2 КЗпП України закріплено безпосередню вказівку про те, що право громадян України на працю, -  тобто їх право на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи при цьому право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, відповідним чином забезпечується державою. 

    Чинним законодавством нашої держави передбачено відповідну процедуру належної реалізації вищевказаними особами згаданої юридичної можливості. Зокрема громадяни України, які вирішили попрацювати, зобов’язані вчинити певні дії, яким притаманний правомірний характер. Про що саме йде мова? 
  
    Будь-який працівник реалізовує йому право на працю, гарантоване йому, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, установі, організації або з фізичною особою. Безпосередня вказівка про вказаний факт отримала належне закріплення в ч. 2 ст. 2 КЗпП України.

    Чіткий та недвозначний зміст згаданої домовленості може включати в себе різноманітні умови. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою його сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. 
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]