блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
07.09.2017 10:43

Скільки енергетичних формул потрібно Україні?

Юрій Корольчук Член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій

Україна за останні три роки лише поглибила свою залежність від імпортних енергоносіїв. І сьогодні можна констатувати жорсткий енергодефіцит у газовій, вугільній, ядерній і нафтопродуктовій галузях.

Із кожним роком заяви урядовців, політиків та менеджерів державних газових, вугільних та електроенергетичних компаній про досягнення Україною енергетичної незалежності стають усе голоснішими та впевненішими. І газ російський Україна вже третій рік не купує. І вугільної залежності від Донбасу нарешті Україна позбулася. І електроенергії більше Україна із Росії не імпортує. А прем’єр Володимир Гройсман взагалі оптимістично стверджує, що у 2020 році Україна буде повністю себе забезпечувати власним видобутим газом. Здавалося, що ось воно щастя – можна полегшено зітхнути і забути про тяжкі дні енергозалежності.

Проте, як завжди ведеться в Україні, правда і реальність є абсолютно несумісними із заявами та уявленнями представників влади. На жаль, усі запевнення про успішні кроки на шляху до енергонезалежності є лише красивим міфом. Україна за останні три роки лише поглибила свою залежність від імпортних енергоносіїв. І сьогодні можна констатувати жорсткий енергодефіцит у газовій, вугільній, ядерній і нафтопродуктовій галузях. Показовою є інфографіка Українського інституту майбутнього, яка демонструє фактично повну залежність держави від поставок усіх видів енергоносіїв. Ядерне паливо – 100% залежність, нафтопродукти (бензин і дизпаливо) – 83%, зріджений газ для автомобілів (пропан-бутан) – 72%, вугілля (енергетичне і коксівне) – 50%, природний газ – 34%.

ukraina-energetika-infografika1.png

Банальною істиною макроекономіки є те, що за умов існування дефіциту на ринках (у тому числі паливних) починає діяти принцип імпортної альтернативи. І це не залежить від регульованого або нерегульованого ринку. Зазвичай діє наступний принцип формування ціни на газ/вугілля/нафтопродукти/нафту: міжнародний індекс + доставка + премія.

І енергодефіцитна Україна, до слова, уже давно живе за принципами ринкової економіки:


  1. У випадку природного газу діє формула ціни згідно постанови Кабінету міністрів України №315 на основі даних Platts European Gas Daily базис NetConnect Germany (Дюссельдорф). Формула доволі відома: ціна хабу NCG + доставка до хабу в Словаччині + доставка в Україну.
  2. У випадку вугілля діє формула згідно постанови НКРЕКП №289: CIF ARA (Amsterdam Rotterdam Antwerp) + доставка.
  3. У випадку нафти діє постанова Кабінету міністрів України №570. Проходять регулярні аукціони за формулою видання Crude Oil Marketwire агентства Platts, де використовується п’ятнадцятиденний термін котирування нафти сорту Urals по базисам UralsMediterranean і UralsRotterdam. У разі наявності фізичного імпорту нафти (понад 50 000 т за 2 місяці) - ціна розраховується від митної вартості імпортної нафти. Вся імпортна нафта продається в Україні на основі котирувань Platts + премія.
  4. У випадку нафтопродуктів діє класичний free market ( вільний ринок ) . Всі ціни на ринку нафтопродуктів, що надходять в Україну і вироблені в Україні прив’язані до міжнародних котирувань. У залежності від постачальників використовуються котирування одного з двох світових агентств: Argus European Product або Platts european marketscan. При цьому використовуються котирування основних базисів: порти північно-західної Європи (в т.ч. CIF ARA, CIF NEW, FOB Rotterdam) та італійські порти Середземномор’я (FOB Med Italy). Українські виробники (Кременчуцький НПЗ «Укртатнафта» Ігоря Коломойського, державний Шебелинський ГПЗ) за довгостроковими контрактами як і іноземні постачальники використовують європейські котирування з преміями.

В принципі, вищенаведені чотири пункти підтверджують енергодефіцит в Україні та імпортну залежність усіх сегментів енергетики. Також ці пункти підтверджують і те, що газ, вугілля, нафта і нафтопродукти рівні між собою – ціна на них в Україні визначається згідно міжнародних принципів та формул. А тому однобічний погляд на проблему чи у газовій сфері («Дюссельдорф плюс»), чи у вугіллі («Роттердам плюс»), чи у нафті ( Platts ), чи у нафтопродуктах ( Argus , Platts ) веде як мінімум до викривлення бачення ситуації на енергоринку. І такими манівцями можна лише заплутати не лише себе – і почати вірити у свою «істину», - а й решту громадян України.

Власне, останнім часом частіше і частіше стаю свідком запеклих дебатів про «правильність чи хибність формули» на газ або вугілля не лише у середовищі зацікавлених енергетичними питаннями спеціалістів. Дійшло вже до того, що про дюсельдорфську газову чи роттердамську вугільну формулу говорять звичайні люди у парках відпочинку, на морі, у ресторанах, у фаст-фудах. І це закономірно. Адже можна із впевненістю зазначити активну громадянську та політичну позиції багатьох відомих професіоналів, які захищають інтереси громадян від необґрунтованого підвищення тарифів на енергоносії.

Проте, не лише споживачі газу та електроенергії потребують захисту. Остання криза на ринку продажу автогазу (пропан-бутану), – від імпорту якого також Україна залежна, – продемонструвала іще один енергетичний формульний «фронт». Зазвичай, більшість спеціалістів обходять стороною інші формули, про які було вище сказано – на нафту і нафтопродукти. На цьому ринку, як відомо, одним із найбільших гравців залишаться Ігор Коломойский та рештки групи «Приват» (без «Приватбанку», «Буковелю» та літаків МАУ). Хоча ці «рештки» є доволі суттєвими і приблизно 80% ринку переробки нафти, виробництва нафтопродуктів (80%) та продажу пального (30%) займають Кременчуцький НПЗ та мережа АЗС Ігоря Коломойського.

Інакше кажучи, поряд із формулою «Роттердам плюс», «Дюссельдорф плюс» залишається непомітною формула « Platts / Argus плюс», яку використовують для ринків нафти і нафтопродуктів, де господарює Коломойський.

На жаль, так повелося в Україні, що завжди присутній політичний фактор. Особливо зараз це зрозуміло, коли мало чи не щомісяця чути заяви про можливі дострокові вибори. Проте, вибори пройдуть, а проблеми енергодефіцитності та енергозалежності України залишаться. Наша держава не зможе легко позбутися імпортної залежності, а тому необхідна реформа для вирішення проблеми дефіциту. Тим паче, що від цього залежить подальша стабільність енергосистеми в цілому, яка за останні роки зазнала критичних деформацій.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.