Критичне мислення. Урок у Києвраді

Минулого тижня «прогресивна громадськість» критикувала керівника фракції «Європейська Солідарність» Володимира Прокопіва за небажання «ухвалювати бюджет війни». Телемарафон «Єдині новини»  та «банкоматні» телеграм-канали змагалися у тому, хто піддасть більш дошкульній критиці депутата Київради від опозиційної політичної сили.

Проте ці зусилля були лише елементом інформаційної кампанії влади проти опозиції.

Сам Прокопів у колонці для «Української правди» процитував власний виступ повністю (бажаючі можуть пошукати стенограму засідання Київради). «Зради» стало набагато менше, а якщо згадати нещодавню епопею з перерозподілом ПДФО, які сплачують військові за місцем постійної дислокації, то ситуація змінюється просто на очах. І виявляється, що виступ Прокопіва мав рацію, а дискредитація бюджетного процесу у Київраді – частина усвідомленої державної політики влади.

Маємо приклад класики фейкотворчості: вихопити одне, резонансне речення з виступу відомої людини – запустити максимальне поширення – профіт. Контроль над Києвом продовжує залишатися недосяжною мрією для команди Зеленського, тому використання «чорнухи» залишається головним інструментом впливу.

Якщо пригадати масштабну, не без фантазії інформаційну операцію влади проти Петра Порошенка, якого звинуватили в отриманні мільйона доларів від угорського уряду, стає зрозумілим: ми маємо справу з шельмуванням опозиції та її дискредитацію в умовах війни. На запит Заходу на формування уряду національної єдності влада відповіла по-своєму, у асиметричний спосіб.

Маємо визнати, що державних зусиль з поширення медіаграмотності та розвитку критичного мислення бракує вже давно. В умовах війни її розвиток… може підірвати українську пропаганду (так, так, вона існує, про якість поговоримо іншим разом). Це означає, що крім допомоги наших захисникам ми маємо самостійно, не покладаючись на інших, вчитися відділяти інформаційні зерна від полови. Це потрібно кожному.