Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
03.11.2020 11:39

П’янка за кермом – покарати неможливо закрити!

Голова АО "Яр.ВАЛ", адвокат, заслужений юрист України

В чому суть цієї проблеми і які причини її появи – давайте розбиратися разом!

Зовсім нещодавно наші народні депутати, будучи стурбовані почастівшими випадками дорожньо-транспортних пригод з вини водіїв, які перебувають в стані сп’яніння (алкогольного або наркотичного), прийнялись активно вдосконалювати законодавство, яке регулює відповідальність за управління транспортними засобами у такому стані. Але як наслідок цього за принципом: «хотіли як краще, а вийшло як завжди». Правильні норми нібито прийняті, але мало хто у суспільстві знає, що вони фактично не діють і не можуть діяти з причин, про які ми хочемо тут навести. 

В результаті: таке соціально-небезпечне явище у нашому суспільстві, як управління транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, стало фактично безкарним. І з цим потрібно щось робити. Бажано як найшвидше. 

В чому суть цієї проблеми і які причини її появи – давайте розбиратися разом! 

Законодавча проблематика 

І. Як було: 

До 1 липня 2020 року в Україні за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбачалась адміністративна відповідальність у відповідності до ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (санкція: штраф 10 200 грн. з позбавленням права керування на 1 рік). 

ІІ. Як змінили: 

22 листопада 2018 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (надалі Закон № 2617-VIII), який набув чинності 1 липня 2020 року. 

Даним Законом була визначена кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. 

Так, Кримінальний кодекс України доповнено ст. 286-1 – керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно і до ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення були внесені зміни, якими прибрано адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння.  Редакція ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, після внесення зазначених змін, передбачала адміністративну відповідальність лише за керування у стані сп’яніння водними суднами. 

Тобто з 1 липня 2020 року в Україні мала б діяти кримінальна відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп’яніння. Але не все так просто і ось чому. 

17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (надалі Закон № 720-ІХ). Положеннями зазначеного Закону скасована ст. 286-1 Кримінального кодексу України і внесено зміни до ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення , якими фактично повернуто адміністративну відповідальність для водіїв за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, але вже у новій редакції. 

Але проблема полягає в тому, що Закон № 720-ІХ, яким скасовуються правки, що були внесені раніше Законом № 2617-VIII, набрав чинності 3 липня 2020 року, тобто вже після того, як з 1 липня 2020 року набув чинності Закон № 2617-VIII і вказані правки вже були внесені до Кодексів. 

А тому, на сьогодні, на інтернет-сторінці Верховної Ради України (офіційний вебпортал Парламенту України Законодавство України) ми бачимо, що діюча редакція ст. 286-1 Кримінального кодексу України є чинною, а знову ж таки, діюча редакція ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка раніше передбачала адміністративну відповідальність за керування у стані сп’яніння саме транспортними засобами, зараз такої відповідальності не передбачає. 

ІІІ. Як воно працює в судах:

Позиція перша – є кримінал (нібито): 

На сьогоднішній день, непоодинока судова практика свідчить, що суди займають позицію, відповідно до якої за керування саме транспортними засобами у стані сп’яніння існує кримінальна відповідальність, а тому судами приймаються відповідні рішення, за якими провадження у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закриваються, а матеріали справи, у відповідності до положень ст. 253 цього ж Кодексу («якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування») передаються органу досудового розслідування для притягнення особи до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 286-1 Кримінального кодексу України. 

Такі рішення судді мотивують тим, що Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 набрав законної сили 01 липня 2020 року. Отже зміни, які передбачались Законом № 720-ІХ від 17.06.2020 (скасування кримінальної відповідальності) не вдалось привести в дію, оскільки цей закон набув чинності на третій день після введення в дію вищевказаного Закону № 2617-VIII, а саме 3 липня 2020 року. 

При цьому, позиція судів обґрунтовується і тим, що такі зміни суперечать Закону України № 619-ІХ від 19 травня 2020 року, відповідно до якого: « … зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення …». 

Крім того, у відповідних судових рішеннях міститься посилання на позицію Конституційного Суду України, що викладена в низці його рішень, а саме: «… положення закону, яким до іншого закону вносяться зміни, після набрання ними чинності стають невід`ємною частиною закону, до якого вносяться зміни, і вичерпують свою дію …» 

Тож, як висновок, за наведеною позицією: ст. 286-1 Кримінального кодексу України, на сьогодні, є чинною, а отже особу не можна притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за означені дії. 

А по факту це, на наш погляд, не що інше, як спосіб уникнення відповідальності за управління транспортним засобом у стані сп’яніння  з використанням можливості «множинного» трактування діючої бази, на яку ми намагаємось звернути увагу. 

Приклад судового рішення.

Позиція друга – є адміністративна відповідальність: 

Існує також чисельна практика, відповідно до якої судами виносяться рішення про притягнення винних осіб за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Аргументація таких судових рішень полягає в тому, що 3 липня 2020 року набув чинності Закон № 720-ІХ від 17.06.2020, яким було скасовано кримінальну та фактично відновлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп’яніння. Згідно розділу ІІ цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від  22.11.2018 року № 2617-VIII. 

А тому, за зазначеною позицією, ст. 286-1 Кримінального кодексу України є не чинною, а притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – є законним. 

На нашу думку, законність такого рішення можливо ставити під сумнів, мотивуючи це тим, що, як вже зазначалось, Законом № 720-ІХ нібито повернута адміністративна відповідальність, але в діючий КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення) зміни не внесені і чинна редакція ст. 130 на зараз передбачає відповідальність за керування лише водним транспортом у стані сп’яніння, але не автомобільним. 

Приклад судового рішення. 

Позиція третя – не існує ні кримінальної ні адміністративної відповідальності: 

Також існує практика судових рішень, якими провадження у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закриваються на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 цього ж Кодексу, тобто у зв’язку із скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність. 

Обґрунтовуючи свої рішення, суди зазначають, що 3 липня 2020 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон України № 720-IX, який, як зазначено у розділі ІІ цього закону, набирає чинності з дня набрання чинності Законом України № 2617-VIII, тобто з 1 липня 2020 року. 

Однак, зазначена норма розділу ІІ Закону № 720-IX - суперечить вимогам ч. 5 ст. 94 Конституції України, відповідно до якої закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. 

При цьому, така норма про набрання чинності № 720-IX не узгоджується і з вимогами ст. 8 Конституції, згідно із якою Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Та, серед іншого, суперечить і завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягає в охороні прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. 

Тому у даному випадку суд приходить до висновку, що вимоги Закону України № 720-IX можуть набирати чинності лише із врахуванням вимог ст. 94 Конституції України, тобто з 3 липня 2020 року. 

Відтак щодо дій водія неможливо застосувати ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції до 1 липня 2020 року), оскільки вона скасована Законом № 2617-VIIІ

І хоча, такі рішення виносяться по правопорушенням, події яких мали місце до 1 липня 2020 року, не виключено що суди будуть притримуватись такої ж думки і по правопорушенням, які вчинені на-сьогодні, оскільки в суди направляються матеріали саме по притягненню до адміністративної відповідальності, яка, враховуючи вищевикладене, скасована Законом № 2617-VIIІ, а норми Закону України № 720-IX, якою повертають адміністративну відповідальність – суперечать Конституції України. 

Приклад судового рішення.

IV. Вирішення проблеми: 

Отже, підсумовуючи наведене, ситуація що пов’язана із вирішенням питань, пов’язаних із притягненням винних осіб до відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп’яніння є досить невизначеною. Така ситуація серйозним чином шкодить формуванню єдності праворозуміння і правозастосування судами всіх рівнів і всіх інстанцій законів, що передбачають таку зазначену відповідальність, призводить до прийняття судових рішень, що суперечать між собою. За таких обставин вбачається доцільним законодавцю як найшвидше врегулювати описану ситуацію через внесення необхідних змін до законодавчих положень. Зокрема, необхідно окремим законом внести зміни безпосередньо до відповідних Кодексів, якими: 

- скасувати кримінальну відповідальність виключивши ст. 286-1 з Кримінального кодексу України (КК України); 

- змінити редакцію ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), повернувшись до попередньої редакції, що передбачала адміністративну відповідальність за керування у стані сп’яніння саме транспортним засобом. А допоки законодавці будуть збиратись з думками, враховуючи актуальність викладеної проблеми та фактичну безкарність за керування транспортними засобами у стані сп’яніння, з урахуванням вже непоодинокої судової практики, яка по різному тлумачить питання притягнення до відповідальності, не зайвим було б узагальнення судової практики та формування визначеної правової позиції і з боку Верховного Суду у питаннях застосування норм діючого законодавства з цієї проблематики.  

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи