Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
11.06.2015 13:22

Як повернути вклад? Гіркі реалії сьогодення

Адвокат

Так склалось наше сьогодення, що чимало людей залишилось ошуканими Банками та банківськими установами. В даній статті мова йде саме про депозити та які шляхи повернення існують в момент, коли в банку не запроваджено тимчасову адміністрацію.

Уклавши договір депозиту, або договір строкового вкладу кожному громадянину, законодавством гарантовано, можливість отримати даний вклад на першу вимогу. Дана норма зафіксована в ст. 1060 Цивільного кодексу України.  Так, в частині 2 ст. 1060 ЦК України зазначено: «За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною».
Нажаль, не всі банки дотримуються норм даної статті. Та по закінченню строку дії депозиту не повертають кошти з депозитного рахунку. 
Які ж шляхи боротьби з банком?

Перший шлях - «пасивний»: 
      У разі, якщо сума вашого вкладу не перевищує 200 000 гривень, та ви готові чекати гроші невизначений час, можна нічого не робити, просто чекати введення в банку Тимчасової адміністрації або в кращому випадку відновлення платоспроможності проблемного банку. Адже, згідно з  ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. 
   Тобто, в незалежності від долі банку вкладник гарантовано отримає свою компенсацію в розмірі свого вкладу та відсотків. Звичайно це стосується лише фізичних осіб вкладників. 

Другий шлях – «ризикований»:

Досить часто працівники банків пропонують, а громадяни у яких сума вкладу більше 200 000 гривень, ідуть шляхом «дроблення» суми депозиту. Тобто замість одного депозиту з’являється декілька депозитів оформлених на різних людей в еквіваленті, що не перевищує граничну суму відшкодування – 200 000 гривень. Здавалося б, досить привабливий спосіб, який не потребує додаткових витрат. Але, в даній схемі порятунку коштів є одне вагоме «АЛЕ"!
Так, останнім часом, при введенні в банк Тимчасової адміністрації, вкладникам «дроблених» депозитних договорів відмовляють у внесенні до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 
В зв’язку з чим, вкладники змушені звертатись за захистом своїх порушених прав до Адміністративних судів, в спосіб визнання дій ФГВФО незаконними та просити суд зобов’язати Фонд внести в списки для відшкодування гарантованої суми вкладу.
При вирішенні даних спорів думки суддів розділились, одні віддають перевагу вкладникам та приймають рішення на їх користь, а інші все ж вважають, що дійсно дроблені договори мають ознаки нікчемних правочинів та приймають рішення на користь  Фонду. 
В свою чергу Фонд, ще з початку року висловив свою думку з приводу даних договорів, яка є в відкритому доступі на офіційному сайті фонду та носить форму прес-релізу від27.01.2015 року «Роз’яснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визначення договорів банківського вкладу або банківського рахунку нікчемними».
 Так, в даному Роз’ясненні Фонд повідомляє: «Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон) уповноважена особа Фонду зобов’язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочині (у тому числі договорів), що є нікчемними. 
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемним є правочин (у тому числі договір), недійсність якого встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. 
Так, підстави для визнання правочину (у тому числі договору) нікчемним визначені, зокрема,  у частині третій статті 38 Закону. 
Однак цим правом щодо визнання договорів банківського вкладу або банківського рахунку нікчемними уповноважена особа Фонду користується лише у разі, якщо вкладники «розбивають» вклади у сумі понад 200 тис. грн. на кілька вкладів, або якщо рахунки відкриваються з порушенням законодавства (наприклад, наявність постанови Національного банку України, якою запроваджена заборона банку на відкриття нових рахунків фізичним особам. Таке обмеження, як правило, встановлюється при наданні банку статусу проблемного)». 
     З огляду на вищевикладене, кожен сам для себе вирішує чи користуватись такого роду схемою повернення коштів чи ні. 
  
Третій шлях – «законний»:
   Чимало вкладників нехтують даним шляхом через недовіру до судової та виконавчої системи та додаткові витрати на правову допомогу адвоката. Але, даний шлях є самим гарантованим в даному випадку. 
Якщо аналізувати дії банків, що полягають в неповерненні депозиту з точки зору правової практики – дані дії 100 % є незаконними. Кожен вкладник має право захистити своє порушене право подавши позов до суду в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», тобто не сплачуючи при цьому судового збору. Оскільки в даному випадку банками порушуються норми ст. 41 Конституції України, ст.ст.  321, 1058, 1060, 1066, 1074 Цивільного кодексу України, банк зобов’язаний відшкодувати не лише суму вкладу, але 3 % річних та інфляційну складову, упущену вигоду та витрати на правову допомогу. 
За приписами ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»  у разі коли виконавець прострочує виконання надання послуги згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості послуги. Правова позиція,щодо цього висловлена й ВСУ при розгляді справи № 6-39цс13 від 29 травня 2013 року.
Також, відповідно до частини 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з частиною 2 ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.  
Окрім того, ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено: Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 
Збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). В даному випадку це будуть відсотки, які ви могли б отримати у разі, якби банк не порушив ваше право. 
Окрім того, вкладник має право і на відшкодування витрат понесених на гонорар адвокату. Пунктом 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, передбачено, що  одним із видів судових витрат є витрати на правову допомогу.  Відповідно  до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. 
Також, хочу зазначити, що рішення суду обов’язкове до виконання, за невиконання рішення передбачено кримінальну відповідальність.
Звичайно, яким шляхом іти вирішувати Вам, адже статтею 41 Конституції України передбачено: кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Але на жаль в нашій державі останнім часом дану норму ніхто не гарантує.
 
З повагою, адвокат Драган Яна.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]