Автор
Народний депутат України VIII скликання
Кнопки

Brexit, майбутнє ЄС та Україна

 
29.06.2016 10:29

Oдин з її ключових, найвагоміших і найвпливовіших членів вирішив… вийти з ЄС.

Канцлер Німеччини А. Меркель назвала такий крок «ударом по Європі». ЄС раптово постав перед цілим рядом загроз, починаючи від регіональної стабільності і закінчуючи власною цілісністю. Чи зможе європейська спільнота гідно прийняти виклик часу і вийти з кризи ще міцнішою і згуртованішою?

Перша реакція ключових європейських гравців не виглядала надто обнадійливою – давався взнаки шок несподіванки, помножений на популярний останнім часом і підживлюваний з Кремля «євроскептицизм».

Франція виявилась неготовою до такого кроку другого після Парижа найбільшого члена об’єднаної Європи. Ще більше тривоги французьким політичним елітам додала майже миттєва реакція праворадикалів на чолі з Марі Ле Пен, яка одразу ж висловилась за проведення аналогічного референдуму у Франції.

Німеччина показала повну розгубленість. Віце-канцлер З. Габріель охарактеризував крок Великобританії як «поганий день для Європи». З виходом Лондона, першочерговою проблемою для Берліна стає економічна ситуація в ЄС.

Греція відреагувала на результати британського референдуму 15% обвалом ринку цінних паперів, що на фоні загальної слабкості та проблемності грецької економіки може загрожувати більш довгостроковими наслідками.

Іспанія, один з найбільших єврооптимістів останнього часу і один з найбільших торговельних партнерів Великобританії, закликала до зваженої реакції, аргументовано сподіваючись на те, що центральна ідея ЄС – спільна торгівля та економічна співпраця заради загального добробуту, в підсумку переможе.

Голова Рад Європи Д. Туск відзначив, що «істерична реакція» не на часі – слід працювати над збереженням єдності, незважаючи ні на що. Усі зусилля Європейського Союзу наразі спрямовані на уникнення «ланцюгової реакції».

Все залежатиме від того, який механізм «розлучення» оберуть Лондон і Брюссель. Наразі бачимо конфлікт між двома протилежними тенденціями: якнайскоріше «відділення» Лондона від Брюсселя, та більш помірковане бачення вироблення механізмів поступового виходу Британії з ЄС.

Очевидно, що гору візьме саме другий варіант, тим більше, що сама Європа може запропонувати цілком дієву модель взаємодії між Європейським Союзом та країною-не членом об’єднання.

Одним з найприйнятніших є Норвегія. Активний учасник НАТО, вона не входить до ЄС, але в той же час має тісні економічні зв’язки як на організаційному, так і на двосторонньому рівнях (до речі, найтісніші – якраз із Великобританією).

Так чи інакше, Європейський Союз був, є, і залишається організацією, яка протягом уже більше як півстоліття значною мірою гарантувала мир на континенті завдяки вільній торгівлі і спільному процвітанню своїх членів.

ЄС має достатній запас міцності і внутрішнього ресурсу, в тому числі й політичного, для того, щоб гідно вийти з цієї кризи.

Києву в цій ситуації слід як ніколи посилити роботу над внутрішніми реформами. Лише системне виконання Угоди про асоціацію з ЄС дозволить не лише наповнити практичним змістом європейський вектор української зовнішньої політики, але й принести відчутні економічні й політичні дивіденди, дозволивши Україні зайняти чільне місце надійного партнера європейської спільноти. 

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов Адвокатура азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее Украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада верховная рада вибори війна влада власть война выборы газ геннадий балашов Гонтарева государство гривна Гройсман гроші ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы ДТП ДФС евроинтеграция евромайдан Европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь ЖКГ жкх закон законодательство законопроект зарплата Земля импорт инвестиции инвестиции в экономику Интернет Ипотека Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна Кабмин кадры карьера киев Київ Китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция Конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс люстрация люстрація Майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый Кодекс народ НАТО наука нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование общество Одесса Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов ПДВ персонал податки податкові спори политика политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит Путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія россия Руслан Сольвар рынки свобода сепаратизм СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина украина будущее Україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика экономика украины эксперт по миграции Экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк