Статистика звернень до Єдиних офісів з першого січня зросте в рази

Уявіть собі ситуацію, що господар квартири, роблячи капітальний ремонт призначив бригадира, який в один прекрасний день вирішив одночасно зігнати на ремонт і дизайнера, і плиточників, щоб покласти кахлі, і сантехніка, і електрика, і штукатурів і теслярів, щоб замінити двері. За задумом бригадира всі фахівці-будівельники мали б ефективно співпрацювати, допомагати один-одному і одночасно вирішувати питання, як замінити електропроводку не пошкодивши штукатурку і які саме кахлі треба використовувати, щоб нова сантехніка органічно вбудувалась у новий інтер’єр квартири.

Для того, щоб бригада була єдиним колективом бригадир став вимагати присутності представників усіх будівельних професій в одній кімнаті…

А в цей час – кахлі привезли, а клей зі шпаклівкою – забули, та лантухами зі шпалерами загородили весь прохід.

Чи достатньо буде крику бригадир і погроз про звільнення, щоб робота налагодилась? Чи зможе колектив різнорідних будівельників закінчити ремонт?

Однак щось подібне буде відбуватися у сфері надання дозвільних документів через Єдині дозвільні офіси починаючи з січня.

Єдиний дозвільний центр (офіс) (англ. : One stop shop) - це робочий орган відповідної міської ради або районної/обласної адміністрації, в якому представники місцевих дозвільних органів (СЕС, управління архітектури, управління земельних ресурсів тощо) та державний адміністратор діють за принципом організаційної єдності щодо видачі документів дозвільного характеру, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру.

Мережу Єдиних офісів було утворено після прийняття Закону України «Про дозвільну систему у господарській діяльності» на основі роботи пілотних дозвільних офісів, що були відкриті  у рамках проекту  USAID «Бізпро» (2005 рік). Серед виконавців того проекту був і автор цього матеріалу.

Тоді за методологічної, консультаційної та технічної допомоги проекту БІЗПРО (USAID) було відкрито "єдині офіси" більше ніж у тридцяти містах України (Коломиї, Вінниці, Луганську, Красному Лучі, Алчевську, Стаханові, Рубіжному, Сніжному, Артемівську, Червонограді, Дрогобичі, Вознесенську, Білгород-Дністровському, Іллічівську, Тернополі,Чернівцях, Чугуєві, Куп'янську, Сумах, Шепетівці, Кам'янець-Подільському, Токмаку, Мелітополі, Бердянську, Кременчуці, Миргороді, Комсомольську, Красноперекопську, Коростені, Конотопі, Броварах, Прилуках). А у липні 2005 року відкрито "єдині офіси" ще в п'яти містах (Івано-Франківську, Калуші, Рівному, Каховці, Полтаві).

За час роботи у сфері відкриття дозвільних єдиних офісів та вікон фахівцями проекту БІЗПРО були напрацьовані відповідні матеріали, серед яких у тому числі й методологія створення дозвільних "єдиних офісів". На думку виконавців проекту, робота Єдиних офісів мала б сприяти інвесторам у наданні інформації та прискоренні проходженні дозвільних процедур. Знаючи повну процедуру та час на її виконання, скажімо будівельна організація змогла б більш впевнено планувати свої проекти, чіткіше розуміти на які власні ресурси слід розраховувати, а які слід взяти в кредит.  І головне, коли можна буде ввести в експлуатацію побудовану споруду і отримати прибуток. Робота Єдиних офісів мала б створити прозоре інвестиційне поле для українських, а головне, іноземних інвесторів у сфері капітального будівництва, девелопменту територій.

Головним завданням роботи Єдиних офісів є скорочення кількості взаємовідносин заявника  - суб’єкта підприємництва із різноманітними державними органами. Результатом чого має стати зниження рівня корупції, скорочення зайвої бюрократичної тяганини, спрощення процедур, а відтак поліпшення інвестиційної привабливості міст та цілих регіонів, економічне зростання ….Простіше кажучи  - зменшення бюрократичної тяганини та корупції має призвести до покращення життя.

Разом з тим, аналізуючи роботу Єдиних офісів з надання дозвільних документів у сфері господарської діяльності слід відмітити, що задекларовані Законом цілі не виконувалися і не виконуються. Ефективність роботи Єдиних офісів вимірювалася не шляхом неупередженого дослідження витрат часу та грошей підприємців на виконання дозвільних процедур і кількості зустрічей із представниками дозвільної влади (архітектура, СЕС, землеустрій, МЧС тощо), а шляхом статистичного фіксування кількості наданих роз’яснень, консультацій, та кількістю виданих дозвільних документів. Чим більше було надано дозволів – тим краще працює Єдиний офіс. Таким чином виникло замкнуте коло – працівники Єдиних офісів, які б мали, згідно Закону,  сприяти спрощенню процедур, навпаки, робили все для того, щоб дозвільна система ускладнювалась. Дійшло навіть до того, що самі адміністратори стали ланкою корупційної системи, зокрема, як це виявилося зовсім недавно у м. Дніпропетровськ.

На центральному рівні  - Держкомпідприємництва, орган, що донедавна був куратором роботи Єдиних офісів оприлюднював подібну інформацію. Так, зокрема, згідно даних Держкомпідприємництва про моніторинг роботи Єдиних офісів протягом 2010 року дозвільними центрами зареєстровано 558 714 звернень суб`єктів господарювання, видано документів дозвільного характеру- 316 283 та надано консультацій - 452 464; - 10 293 зареєстровано декларацій. Якщо розділити оприлюднені цифри на кількість дозвільних офісів (679), то вийде що протягом року у середньому одним офісом реєструвалося 822 звернення,  надавалося 466 дозволів та реєструвалося близько 15 декларацій. 

Таким чином, станом на початок 2011 року у сфері реформування дозвільної системи стало зрозуміло, що Єдині офіси, видаючи по 1,5 дозвола в день та реєструючи близько однієї декларації мало сприяючи покращенню бізнес-середовищу, ще нічого й не роблять.

Шляхи реформування дозвільної системи

1. Варіант опозиції - демонтаж

На думку представниці опозиції, Н. Королевської, що була висловлена ще влітку цього року, Україні слід застосувати грузинський досвід реформування  дозвільної системи – демонтувати повністю діючу систему та у «чистому полі» створити абсолютно нову систему.

На нашу думку, опозиціонерка притримується такої думки, бо є опозиціонеркою. Єдині офіси були утворені за часів прем’єрства Ю. Тимошенко як надбудова над діючою забюрократизованою глибоко корумпованою системою. Свого часу показники результативності роботи Єдиних офісів –скорочення часу та грошей, а також на той час досить революційний  - показник зниження корупції – не був сприйнятий владою. Тією владою, що є зараз в опозиції. А опозиція завжди є революційно налаштованою.

2. Варіант влади  - закручування гайок.

7 квітня Верховною Радою було проголосовано Закон №7176, у відповідності до якого прийнято зміни до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Зміни, що вступлять у силу з 1 січня 2012 року зобов’язують заявника реєструвати заяву та отримувати документи дозвільного характеру виключно через державного адміністратора Єдиного офісу. Напевно, що статистика звернень до Єдиних офісів з першого січня зросте в рази. Та чи буде від цього полегшення для підприємців?  Чи ліпше стануть працювати держані адміністратори? Чи не стануть дрібні державні службовці Єдиних офісів зручною мішенню для виконання показників по боротьбі з корупцією. Хочемо ми цього чи не хочемо, але в умовах суперечливого і недолугого українського законодавства у дозвільній системі корупція дозволяє підприємцям якось працювати. Не змінюючи, не спрощуючи законодавства, а закручуючи гайки в автоклаві  після першого січня у дозвільній сфері буде досягнуто точки кипіння. Після якої можливий і вибух.

Слід не посилювати централізацію і адміністративний тиск, а спробувати дати оцінку дозвільній систему у розрізі регіонів шляхом незалежного моніторингу думки споживачів послуг – підприємців. У сфері видачі дозволів слід би впровадити механізми зовнішньої оцінки роботи державних служб, у тому числі і роботи Єдиних офісів.