Щодо повноважень скликання зборів кредиторів

Останній час я в своїй практиці стикаюся з ситуаціями, коли комітет кредиторів або інші кредитори, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів стверджують, що скликати збори кредиторів наділений правом не тільки арбітражний керуючий, а також і комітет кредиторів. Іншими словами в таких випадках, кредитори намагаються сказати: «можна обійтися і без арбітражного керуючого».

З цього приводу моя думка зовсім протилежна. Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) чітко сказано, що повноваженнями скликати збори кредиторів наділений виключно арбітражний керуючий, а комітет кредиторів або окремі кредитори можуть лише ініціювати про скликання зборів кредиторів.

Мало того, моя думка спирається не тільки на норми Закону України про банкрутство, а й на відповідну судову практику що склалася з даного питання.  

Судова практика:

Вищим господарським судом, розглянуто матеріали скарги ВАТ «Д» (голова комітету кредиторів) на ухвалу господарського суду Донецької області від 23 червня 2009 р. у справі № 33/47Б за заявою УПФ до дослідного господарства «С» про банкрутство.

Під час розгляду касаційної скарги ВАТ «Д» встановив, що у провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа № 33/47Б про банкрут­ство дослідного господарства «С» (далі — ДГ «С.»).

Постановою господарського суду Донецької об­ласті від 8 листопада 2007 р. визнано боржника бан­крутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призна­чено ліквідатором банкрута арбітражного керуючо­го Б.

18 березня 2009 р. до господарського суду До­нецької області надійшло клопотання голови коміте­ту кредиторів — ВАТ «Д» (далі — заявник) про при­пинення повноважень ліквідатора банкрута Б. та призначення нового ліквідатора — арбітражного керуючого П.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 червня 2009 р. в задоволенні клопотання відмовлено на підставах порушення порядку скли­кання зборів комітету кредиторів.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, заявник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення. Скарга мотиво­вана порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема п. З ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон про банкрутство) та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК Ук­раїни). Заявник посилається на те, що при скликанні зборів комітету кредиторів ним дотримано вимоги Закону про банкрутство, а саме: повідомлено всіх кредиторів про час та місце проведення зборів.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізу­вавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла вис­новку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається, 12 березня 2009 р. було проведе­но збори комітету кредиторів ДГ «О за участю од­ного члена комітету кредиторів — ВАТ «Д». На цих зборах було прийнято рішення про звернення до су­ду з клопотанням про припинення повноважень ліквідатора банкрута Б. та призначення нового ліквідатора (протокол від 12 березня 2009 р.).

Відповідно до ч. З ст. 16 Закону про банкрутство збори кредиторів скликаються арбітражним керую­чим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включе­них до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окре­мих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (ліквідатором) протягом двох тижнів з дня надход­ження письмової вимоги про їх скликання.

Отже, згідно з нормами Закону про банкрутство повноваженнями скликати збори кредиторів наділе­ний виключно арбітражний керуючий, а комітет кре­диторів чи окремі кредитори можуть лише ініціюва­ти скликання зборів кредиторів.

Однак судом першої інстанції встановлено, що в порушення вимог Закону про банкрутство збори комітету кредиторів ініційовані та проведені одно­особово одним з членів комітету кредиторів — ВАТ «Д». Як письмова вимога про скликання зборів комітету кредиторів, так і повідомлення про прове­дення зборів 12 березня 2009 р. ліквідатору не над­силались.

Таким чином, заявником порушений порядок скликання зборів комітету кредиторів, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що клопотання про припинення повноважень ліквідатора подане комітетом кредиторів.

Враховуючи викладене вище, судом першої інс­танції правомірно відмовлено заявнику в задоволенні клопотання про припинення повноважень ліквідато­ра Б. та про призначення нового ліквідатора.

За таких обставин оскаржувана ухвала суду прийнята з дотриманням норм матеріального і про­цесуального права, підстав для її зміни або скасу­вання не вбачається.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 16 За­кону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та стаття­ми 41, 111-5, 111-11 Господарського проце­суального кодексу України, Вищий господарський суд постановив касаційну скаргу ВАТ «Д» залишити без задово­лення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 23 червня 2009 р. у справі № 3/47Б залишити без змін.