Четвертий рік Україна не може отримати військову технічну допомогу від США. Мова йде про 30-метрові катери класу Island, які Америка готова майже безоплатно передати українським ВМС. За словами Командування ВМС ЗСУ «...одним з основних протиріч є те, що американська сторона наполягає на прямому контракті з МОУ, а законодавство України вимагає наявність українського посередника, як наприклад ДК «Укроборонпром»».
Після публікації цієї історії в пресі, МЕРТ розіслало на погодження всім зацікавленим сторонам свій законопроект, що має спрощувати імпорт озброєнь в Україну. Не дивлячись на прострочений термін виконання (відповідно до СОБ - до кінця 2017 р.) та ряд протиріч, це вже крок вперед на шляху до того, щоб удосконалити систему оборонних закупівель.
Проте окремі положення законопроекту викликають питання в бік посадовців МЕРТ, відповідальних за економіку безпеки та оборони. Зупинимось по черзі на тому, що пропонується:
Це порушує ПРИНЦИПИ та економіко-правову природу здійснення господарської діяльності в ЗСУ. Зокрема, господарська діяльність в ЗСУ - це діяльність, що здійснюють військові частини для отримання коштів на спецфонд свого кошторису шляхом надання платних послуг, робіт, здачі в оренду приміщень, тощо. Як можна вважати господарською діяльністю у ЗСУ імпорт потрібного військовим частинам озброєння, військової техніки та іншого майна, необхідного їм для виконання їх головної функції - відсічі збройної агресії? Адже забезпечення всім необхідним для виконання цієї функції – це повноваження Кабміну та Міноборони (див. статті 9 та 10 Закону України «Про ЗСУ»)! І аж ні як не повноваження військової частини забезпечувати себе самостійно, наприклад спецтехникою, для захисту держави - це тим більш не може бути господарською діяльністю у ЗСУ. Не можна ці поняття прирівнювати! Крім того, від цього законопроекту ефект буде такий, що військові частини зможуть самостійно, без МОУ, закуповувати за імпортом, при тому, що МОУ та інші держзамовники таких прав на імпорт не матимуть. А вони є органами військового управління для військових частин. Таке положення категорично не можна приймати!;
Натомість, чи не краще б було надати всім ЦОВВ право імпортувати самостійно у визначених законами випадках (як приклад - завтра може бути «Час Ч», і МОЗ треба терміново закупити закордоном мед. обладнання та ліки як для потреб військових, так і для цивільного населення, зокрема того, що знаходяться в особливих або надзвичайних зонах);
За суттю нової редакції статті 8 принципово залишається місце у подібних закупівлях для спец-експортерів-посередників. Взагалі, вважаю, що не можна надавати такі права військовим частинам!;
Було б краще надати можливість ЦОВВ здійснювати імпортні закупівлі без реєстрації та експертизи. Особливо це актуально в період військового протистояння з РФ;
Вкрай недостатньо цих змін, треба вносити зміни і в саме поняття ЗЕД, та принципи її здійснення (так саме дзеркально, як і в змінах до ГКУ. Особливої уваги заслуговує те, що МЕРТ не збирається вносити зміни в ст. 20 ЗУ Про ЗЕД, якою встановлено обмеження, що виключно уповноваженими Україною як державою суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності може здійснюватися експорт та імпорт озброєння, боєприпасів, військової техніки.
В результаті опрацювання змісту цього проекту виникають логічні питання:
Нагадую, що рік тому було запропоноване готове рішення. А на проблему відсутності реформи оборонних закупівель вже звертають увагу наші іноземні партнери.