Ради чого ми боремося з корупцією?

Психотип людини формується у перші місяці буття.

Конфлікт із соціумом виникає в дитині одночасно з усвідомленням своєї самотності у боротьбі з життєвими перешкодами.

Змагання із своєю сутністю триває в нас до самої смерті і завершується лише у спогадах наших нащадків.

Сьогодні, під час Другого антикорупційного форуму, ми спостерігаємо чергову спробу подолати самих себе, захищаючись від реальності теплою ковдрою найкращих побажань.

У чому сьогодні життєвий інтерес громадянина України?

Мати надійний матеріальний фундамент – зарплатню, пенсію або власний бізнес - щоб дихати «повним» повітрям, вживати чисту воду і мати можливості для спокійного існування та відтворення своєї Родини.

В сьогоднішніх умовах, зловісна «корупція», як форма взаємовигідної компенсації спільних зусиль за правилами гри тіньової економіки, лише допомагає нашим співвітчизникам вирішати нагальні проблеми, котрі принципово не здатне розв’язати керівництво країни.

Тому сьогодні важливо наступне:

-         Припинити використання антикорупційної риторики в якості засобу агресивної політичної гри (саме гри, оскільки публічні звинувачення мають завжди закінчуватися конкретними судовими рішеннями);

-         Максимально звузити вікно можливостей для корупційних вчинків на побутовому рівні (шляхом підвищення матеріального добробуту населення), перегулювати підприємницьку діяльність, запровадити електронне урядування тощо;

-         Піти шляхом трансформації законодавчого поля з метою маргіналізувати корупційні ризики до природнього рівня розвинутих країн.

Наскільки реалістичні ці кроки?

Все колись було нам досяжним, оскільки всі ми були дітьми.