Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.11.2015 18:35

Хто впіймає золоту рибку?

Громадський діяч, підприємець, еколог. Голова ГО "Українська військова організація СПАС-23"

Хто ж такі ці рибні королі, які отримують мізерну заробітну платню, але їздять на дорогих автомобілях, живуть в багатих маєтках і ложками їдять ексклюзивний делікатес мільйонерів?

Усі ми чули про реформу рибної галузі, більше того, ми всі її чекаємо. Міністерство аграрної політики і продовольства спільно з Держрибагентства ініціювали створення в Україні рибного патруля, який замінить корумповану рибну інспекцію. І все було б добре, якби змінювалася не назва, а працівники. В нашому випадку це лише зміна дівочого прізвища, а людина залишається та ж. Ті, кого мали б замінити і які б мали вести суворий облік, й досі махлюють на мільйони. Але кожен з них звичайно не самостійний гравець, це лише гвинтик відлагодженої системи - цілої рибної мафії. У нас карають за звичайну вудочку, штрафують за одну чи дні виловлені рибини, а тих, хто тягне тоннами у величезних тенетах не чіпають зовсім.

На сьогодні рибна мафія має виході скрізь і всюди, навіть там, де звичайним громадянам і не снилося.  Відкрито дізнатися про рибні хабарі зазвичай можна рідко, хіба що з одкровень самих рибалок. Вони час від часу розповідають про фінансові махінації та ціни на можливість виловлювати рибу в дозволених місцях. Цієї осені вона складає півтора мільйона гривень.  Схема корумпованої діяльності досить проста: кожна область збирає щомісяця збирає певну суму, й інспектор, який контролює невід, отримує від накопиченої суми приблизно 2 тис грн., начальник дільниці - 25 тис. грн.,  начальник управління - 25 тис. грн, і решту суми везуть вже до Києва. Хто у місті "кришує" цей бізнес ніхто не зізнається, та й не факт, що він відверто зізнається про свою діяльність собі подібним.

Але хто ж такі ці рибні королі, які отримують мізерну заробітну платню, але їздять на дорогих автомобілях, живуть в багатих маєтках і ложками їдять ексклюзивний делікатес мільйонерів?

Влада та промисловики і є найголовніші браконьєри. Нереально проконтролювати скільки риби вони виловили, і скільки написали у звітах. Вони перевищують дозволені квоти в десятки разів. Та й не реально проконтролювати кількість сіток, які вони ставлять. Скеровані ними чи то браконьєри, чи ба навіть самі рибні інспектори спершу виловлюють рибу, тягнуть до берега, тоді грузять в машину свата, брата чи може й коханки й випаровуються. Самі ж офіційно й  чисто оформили, що виловили таку то кількість риби, придратися немає до чого, але всім зрозуміло, що її кількість зменшилася в рази.

Для детального опрацювання новини прошу ознайомитися натиснувши на посилання: ictv.ua

На начальника дільниці припадає близько 200 браконьєрських човнів, які безпосередньо працюють на нього. Кожен браконьєр платить від 30% до 50%  від свого незаконного вилову риби. Пропоную порівняти заробітну платню нового патрульного, який буде отримувати 5 000 грн. в місяць і старого інспектора, який отримував 25 000 грн. (тепер стає зрозуміло за які кошти вони живуть як королі). Тобто державні органи дійсно переконані в тому, що новий штат захоче працювати на цих засадах. Мабуть робітникам і пенсіонерам теж треба організувати якусь корупцію, дай Бог і їм тоді піднімуть зарплати й пенсії до європейських. Адже за словами влади, саме низька заробітна платня рибінспекторів впливає на рівень корупції. Тому в ході реформ рибному патрулю обіцяють зарплату до 6 тисяч гривень(як заведено в Європі).

Це не вихід, це не реформування! Єдиним вирішенням проблеми є передача контролю громаді, яка живе на місці. Надати їй реальні важелі управління, право на вільні підприємства для аквакультури та штучного вирощування риби. За своє громада буде тримати оборону до кінця. Про яку децентралізацію може йти мова, якщо в людей відбирають законні природні ресурси на територіях їх проживання. Корупціонери продовжують працювати й якийсь дядько в Києві й досі буде вирішувати й наказувати, що й кому робити. Хіба нам це потрібно? Громада може знайти вихід! Так, саме та громада, яку лишають своїх потенційних ресурсів. Як представник громади закликаю всіх об ' єднуватися і йти зі зверненням до президента України. Це питання має розглядатися на національному рівні, бо це одне з національних багатств нашої держави. Можливо П. Порошенку й важливіший шоколад, але рибою можна нагодувати народ України. А це вже панове серйозний аргумент, завдяки якому ми змусимо президента вирішити цю проблему.  

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]