Позивний Путіна - Клоун

Путін вже давно травить Україну своїм існуванням і "геніальними" ідеями.  Лізе в Україну зі своєю політикою, правилами гри та диктує народу, як жити. На сайті everyday . in . ua подається цікава стаття Станіслава Кукареки на яку я не зміг не звернути уваги.

Володимир Володимирович мав насправді стратегічний і хитрий план. Якби там «не розпочалось війни», то РФ могла б використовувати свій вже отриманий бойовий досвід «боротьби з іррегулярними силами», за принципом Чечні, Афгану і т.д. отримавши значну перевагу. Якби «всерйоз почалося» то РФ отримала б той самий досвід «справжньої війни» і змогла б утилізувати значну кількість застарілої техніки та інших озброєнь, яким все одно в утиль дорога. І особливого ризику в зіткненні з таким слабким противником як Україна все одно немає. Якби активно втрутилися США та інше НАТО, то досвід був би просто безцінний, бо досвід зіткнення не «незрозуміло з чим» а з сучасною армією і власне потенційним супротивником. А вийти з війни завжди можна шляхом дипломатичним, якщо раптом стане занадто жарко. Кругом профіт.

Але не все сталося, як гадалося. Воювати «зовсім всерйоз» Україна не стала. У Криму не стала взагалі ніяк воювати, не давши навіть постріляти "зеленим чоловічкам". У лугандоне - начебто і стала, але теж «дивно». РФ протистояла та сама совкова армія, яка у них самих уже була, про яку вони все знають. Ну і незрозумілі всякі правосекі та інші добробати, які ніби як «іррегулярні сили», але не зовсім Чечня. Сміливих всяких там стратегічних ходів, маневреної війни та інших радощів Генштабу там не траплялося з часів Іловайська, ну якщо не вважати Дебальцевого облому. Разом їм показали як повинна (і як не повинна) воювати та сама «радянська армія», але цінність досвіду сумнівна, бо воно все одно «несправжня війна». Думаю завдання не були вирішені.

РФ не зіткнулася в помітних масштабах з натовської технікою, тактикою, стратегією і радниками. Просто тому що їх не було. Що стало великим (і неприємним) сюрпризом для Москви. Мільярди доларів і тисячі життів були витрачені по суті марно. Плюс абсолютно катастрофічні зовнішньополітичні витрати (включаючи санкції), і економічний шок від цін на нафту і проблем з доступом до кредитних ресурсів і технологій, що взагалі ставить під питання програму модернізації армії, бо нічим і ні за що. Але раз вже почали, то потрібно продовжувати. І вони полізли до Сирії, де точно є і інструктора і поставки. Їм таки неминуче потрібно «зіткнутися з Заходом», завдання поставлене і ніхто її не відміняв. І послали туди для початку авіацію, якої так і не знайшлося роботи над Україною, послали всякі «крилаті ракети» та інше таке. А то раптом мовляв не встигнемо. Що вже ознака паніки. РФ вирішила майже дослівно скопіювати всякі «бурі в пустелі» і зайти відразу з козирів, а не «розпалювати помалу», на чому вони в Україні вже прокололися.

Але в Сирії вони схоже прокололися теж. Судячи з розвитку подій, вони не добилися ні «статусу союзника» зі зняттям санкцій, ні відвертою конфронтації (з бойовим досвідом, і до речі панікою на ринку нафти). Нічого вони поки не домоглися крім репутації клоунів.