"Реанімація" державної регуляторної політики

Згідно з першими результатами інвентаризації регуляторних актів та їх оцінки, проведених неурядовою організацією Офіс ефективного регулювання (Better regulation delivery office), яка була нещодавно створена за ініціативою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а також зарубіжних партнерів (Світового банку та уряду Канади), в Україні відсутня системна регуляторна політика. Принципи Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” порушуються, методика проведення аналізу впливу регуляторного акту не застосовується належним чином, на чому наголошує і сама Державна регуляторна служба у річних звітах про здійснення органами виконавчої влади державної регуляторної політики. Наприклад, проведення аналізу впливу регуляторного акту у 2014 р. носило формальний характер при підготовці кожного третього проекту регуляторного акту, який подавався на погодження до Державної регуляторної служби. Моніторинг прийняття органами виконавчої влади у 2014 р. регуляторних актів виявив збереження практики прийняття регуляторних актів з порушенням визначених у Законі про державну регуляторну політики процедур. Яскравим прикладом порушень, на якому вже неодноразово наголошувалося, виступає ініціатива Міністерства юстиції України щодо скасування Господарського кодексу України. У даному випадку порушено принципи Закону про державну регуляторну політику (доцільність, прозорість, врахування громадської думки, ефективність та адекватність), не було проведено оцінку всіх альтернативних способів вирішення проблеми та аналізу результативності Господарського кодексу.

При цьому масиви законодавства лише збільшуються. У межах етапу інвентаризації регуляторних актів Офісом ефективного регулювання було підраховано їхню кількість за певними напрямами, зокрема такими як будівництво, енергетика, контроль і нагляд, сільське господарство, а також транспорт. Лише у сфері контролю та нагляду нараховується 2975 регуляторних актів (з яких 35 законів та 117 постанов КМУ), у сфері транспорту — 1948 (з яких 111 законів та 327 постанов), будівництва — 1351 (серед яких 42 закони, 197 постанов КМУ); енергетиці — 1413 (серед яких 56 законів та 312 постанов КМУ); сільське господарство — 1396 (серед яких 87 законів та 286 постанов КМУ). І лише у 7-8% випадків можна порахувати результативність регуляторного акту. “ Проблема полягає у тому, що у більшості випадків не можливо не лише оцінити ефективність регулювання, а й навіть достовірно встановити яку мету переслідував регулятор, коли запроваджував правила чи обмеження для бізнесу. 7-8% це діагноз, який потрібно усвідомити і враховувати при призначенні лікування », - зазначив голова Офісу ефективного регулювання.

Створення Офісу ефективного регулювання є позитивною тенденцією на шляху до “реанімації” державної регуляторної політики. Подібна однойменна організація успішно здійснює з 2012 р. свою діяльність у Великобританії і є частиною Департаменту з питань бізнесу, інновацій та професійної освіти. У 2014 р. даним Офісом було розроблено та прийнято Regulators' Code (Кодекс або правила для регуляторних органів), який встановлює чітку, гнучку та засновану на принципах основу того, як регуляторні органи повинні взаємодіяти з тими, чию діяльність вони регулюють.

У січні 2016 року експерти Офісу ефективного регулювання в Україні вже розпочали системний перегляд регуляторного законодавства за спеціальною самостійно розробленою методикою Rolling Review за найбільш важливими для малого та середнього бізнесу напрямами, що передбачає аналіз діючих регуляторних актів за певними критеріями: законність, доцільність, корупційні ризики, зручність для бізнесу, вартість регулювання та його ефективність. За результатами оцінки регуляторних актів розробляються рекомендації щодо їх скасування, збереження або удосконалення, які, у першу чергу, направляються до Державної регуляторної служби України.

Втім, всі позитивні результати такої діяльності можуть бути заблоковані відсутністю відповідальності регуляторних органів за невиконання вимог законодавства у сфері державної регуляторної політики, яка сформульована у Законі про державну регуляторну політику дуже загально “... несуть відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері державної регуляторної політики у порядку, встановленому законом ”.

Ще одним позитивним кроком у сфері державної регуляторної політики стало прийняття Постанови КМУ від 16 грудня 2015 р., якою було внесено зміни до діючої Постанови КМУ “ Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акту ” від 11 березня 2004 р., які набирають чинність у березні 2016 р. і передбачають обов'язкове проведення МСП-тесту (тест малого підприємництва), тобто оцінку впливу відповідного акту саме на малі та середні суб'єкти господарювання. Даний тест було розроблено та запроваджено в Україні відповідно до норм європейського законодавства щодо МСП, а у першу чергу Small Business Act (Закон про малий бізнес). Відтепер невід'ємними частинами аналізу регуляторного впливу виступатимуть консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання (слід вказувати вид консультацій, які були проведені, кількість учасників консультацій, основні результати, період, в який проходили консультації); попередня оцінка впливу регулювання на суб'єктів малого підприємництва (слід визначити кількість суб'єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання та питому вагу таких суб'єктів у загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив); розрахунок витрат суб'єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання.

Втім, по-перше, дані положення набирають чинності лише у березні 2016 р., а протягом 2015 р. вже було прийнято ряд стратегічно важливих для економіки нормативно-правових актів, наприклад Податковий кодекс України, під час розробки яких інтереси МСП враховувалися не у повній мірі, не проводились консультації з бізнесом та не дотримувались вимоги щодо проведення аналізу впливу і відстеження результативності регуляторного акту. По-друге, запропоновані зміни роблять акцент саме на розрахунках, на конкретних цифрах, щоб було чітко визначено переваги та витрати для МСП. А як показує багаторічна практика проведення аналізу регуляторного впливу, регуляторні органи всіма способами уникають такої процедури, часто використовуючи "інструмент копіювати-вставити...", що потребує створення належних правових умов для запобігання прийняттю регуляторних актів, які не відповідають принципам державної регуляторної політики.