Архив автора
Кнопки

Інтернет-піратство: Чи можливо подолати?

 
17.02.2017 12:48

Зародження «піратства» відбулось ще в ХVІІ ст. і існувало у вигляді так званої «літературної крадіжки».

Сприятливу обстановку для поширення і розвитку інформаційного піратства в світі створював технологічний прогрес. Наприклад, з появою перших магнітофонів, їх власники могли без будь-якої відповідальності за свої дії дублювати музичні доріжки.

На пострадянському просторі поштовхом до зародження і розвитку «піратства» слугувала політика правлячих сил у вигляді «заборон», метою якої був контроль громадської свідомості.

Але, з появою Інтернету, піратство перейшло на простір всесвітньої мережі, де і пустило коріння.

Результати світової статистики є яскравим прикладом на підтвердження цього.

Наприклад, середня відстань в днях (вікно) між першим виходом фільму в кінотеатрах і появою піратської копії фільму в Інтернеті в 1-му кварталі 2016 року була 9,0 днів, а у 1-му кварталі 2015 року – 10,5 днів, тобто зменшилась.

Станом на березень 2016 року кількість користувачів піратських сайтів з онлайн відео посиланнями (streaming video link sites) виросла в порівнянні з 4-м кварталом 2015 року: 77,4 млн. користувачів 10 найбільш популярних проти 74,8 млн.

Але, спочатку, розберемось з визначенням цього явища.

Суть Інтернет-піратства полягає у відтворенні і розповсюдженні мережею Інтернет фільмів, музичних творів, комп'ютерних програм, іграшок, інших об’єктів інтелектуальної власності, без дозволу автора або іншої особи, яка має авторське право і/або суміжні права, або без виплати винагороди за використання творів у встановленому законом порядку.

Законодавче визначення поняття «піратства» міститься в ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права» де зазначено, що піратство це - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

В Україні ситуація в сфері боротьби з зростанням Інтернет-піратства ніколи не була сприятливою, однак останні кілька років стан справ суттєво погіршився і рівень «піратства» залишається надзвичайно високим, що не є несподіванкою, адже розмір заробітної плати є набагато нижчим ніж в інших, більш розвинених країнах, тому люди не мають коштів купувати легальні контенти.

Щороку Торговельний представник США готує звіт про міжнародний стан охорони прав ІВ, відомий як Спеціальний звіт 301. Згідно Спеціального звіту 301 за 2016 рік Україна вже кілька років поспіль утримує статус «країни пріоритетного спостереження», з огляду на серйозні і зростаючі занепокоєння, пов’язані з підробками і піратством, включаючи піратство в мережі Інтернет. Однак, також у Звіті відмічене, що Україна зробила позитивні кроки в надзвичайно важких умовах, зокрема, для того, щоб вирішити давні побоювання з приводу невмілого керівництва у сфері інтелектуальної власності.

Наразі законодавчо закріплені способи захисту від Інтернет-піратства є не достатньо дієвими.

Одним з таких способів є практика ініціювання кримінального переслідування, яка за останні кілька років проявила себе як вкрай неефективна.

Яскравим прикладом є події, які відбулися 31 січня 2012 року, коли сайт ех.ua був закритий за рішенням суду у рамках розслідування кримінальної справи за частиною 2 статті 176 Кримінального кодексу (порушення авторських і суміжних прав), проте з 3 лютого 2012 року сайт було знову відкрито, більшість інформації впродовж місяця стала доступною.

На думку провідних юристів в сфері ІТ права, в Україні дуже складно притягнути до відповідальності за Інтернет­-піратство. Адже, суб'єктом правопорушення у таких справах визнають не приватного користувача, а адміністратора мережевого ресурсу, який дозволив і сприяв поширенню контрафакту. Спеціальної норми, що вказує на відповідальність названого суб'єкта, у вітчизняному законодавстві. Результатом є відсутність слідчої і судової практики.

Найбільш критичними прогалинами зако­нодавства, як зазначають спеціалісти, є відсутність чіткого механізму виз­начення відповідача у справах про захист авторських прав; відсутність чіткого механізму фіксації доказів порушення авторських прав; відсутність методики підрахунку завданих збитків; недостатнє приділення уваги юрисдикційним питанням.

Однак, поряд з цим, вони називають обставини, за яких притягнення до відповідальності за Інтернет-піратство виявляється цілком можливим, серед них випадки, коли належним чином встановлено осо­бу відповідача; відповідач знаходитися на території України; правильно побудована правова позиція правовласника; наявність належним чином задокументованого права правовласника.

Президент холдингу Internet Invest Group О. Ольшанський вважає, що порушення авторського права має економічний характер, тому для його подолання необхідно припинити кримінальне переслідування і ввести штрафи відносно розповсюджувачів піратського контенту. При занадто жорсткому законодавстві довести до кінця кримінальний судовий процес складніше, ніж адміністративний. Через це порушники авторських прав часто залишаються безкарними.

Що ж до захисту авторських прав від Інтернет-піратства в порядку цивільного судочинства, то тут виникають труднощі ще на етапі подання позову до суду, адже частіше за все відповідачем у таких справах є власники веб-сайтів або ж провайдери, які на своєму сервері розміщують або дозволяють розміщення незаконного контенту, а оскільки інформації про фізичну або юридичну особу яка здійснює моніторинг домену чи серверу, частіш за все невідомі, подання позову значно ускладнено.

При цьому, при подачі позовної заяви необхідно мати інформацію про місцезнаходження відповідача, тому що спір щодо порушення авторського права повинен розглядатися за місцем знаходженням відповідача, яка в більшості випадків невідома.

Однак, попри всі недоліки українське законодавство в сфері боротьби з Інтернет-піратством не стоїть на місці.

21 жовтня 2015 року Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет», який був підготовлений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Одним із головних нововведень є досудова можливість видалення або обмеження доступу до інформації, що порушує авторське право. При цьому передбачено штрафні санкції в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (тобто від 8500 до 17 000 грн.) за невиконання добросовісної вимоги щодо блокування нелегального контенту. Аналогічні штрафи загрожують у випадку відмови ідентифікувати користувача, який розмістив контент, що порушує авторські права.

Також, за інформацією міністерства, найближчим часом до Верховної Ради України буде також подано законопроект щодо механізмів протидії Інтернет-піратству.

Однак, Інтернет-піратство має глобальний характер, його неможливо побороти в окремій країні.

Статистика говорить про неефективність заходів захисту від Інтернет-піратства, які зараз наявні в країні, тому для більш ефективної протидії необхідно запроваджувати досвід інших країн.

Наприклад, Японські дослідники з Aizu University і американські з Deakin University розробили нові цифрові водяні знаки, які допоможуть вичистити Інтернет від нелегальної музики. За ними можна буде знайти людину, яка першою завантажила захищений авторським правом файл в Інтернет.

Також, у Японії був прийнятий дуже радикальний закон, відповідно до норм якого за скачування нелегальних файлів з Інтернету передбачається штраф у розмірі близько 25 тисячі доларів, або ув’язнення терміном на два роки, у свою чергу, за завантаження піратського контенту зі свого комп’ютера в мережу Інтернет передбачена відповідальність у вигляді штрафу на суму близько 130 тисячі доларів, або позбавленням волі на строк до 10 років.

В Швеції 27 листопада 2014 року окружний суд Уппсали приговорив адміністратора популярного торрент-сайта Tankaner.com до 5 місяців позбавлення волі за незаконне використання контенту в Інтернеті. Такий вирок є одним із найжорсткіших серед інших судових рішень, які коли-небудь приймалися в Швеції за аналогічні порушення.

Один з найбільш лояльних стосовно користувачів Інтернету, але при цьому один з найзаплутаніших, антипіратський закон у Нідерландах. Так, завантаження фільмів, музики чи книг у некомерційних цілях визнається домашнім копіюванням і залишається в рамках закону, проте за завантаження програмного забезпечення покладається покарання. Крім того, завантажувати піратські матеріали можна, а поширювати їх заборонено – отже, всі торрент-трекери визнані незаконними, а їх користувачі можуть понести покарання.

Навесні 2016 року міністр юстиції Ізраїлю ініціював новий законопроект, згідно з яким інтернет-компанії будуть зобов’язані розкрити особисті дані користувачів мережі, котрі скачують піратський контент. Після цього власник контенту зможе подати на них в суд за порушення авторських прав.

Якщо законопроект, ініційований міністром юстиції, все ж таки ухвалять, то проти всіх приватних користувачів піратського контенту можуть бути подані персональні судові позови за порушення авторських прав.

Начебто шкода піратства є беззаперечною та цілком зрозуміла для кожного, однак кількість прихильників Інтернет-піратів у світі стрімко зростає.

У 2006 р. була зареєстрована перша Піратська партія у Швеції (офіційно рух оформився у 2010 р.), яка виступала не за можливість вільного скачування фільмів, музики чи комерційного програмного забезпечення, а за свободу і недоторканність приватного життя (як у рамках Інтернету, так і поза мережею), безперешкодне поширення вільної некомерційної інформації, радикальну реформу законодавства в галузі авторських прав і патентних угод.

27 вересня 2011 року була легалізована громадська організація «Українське піратське співтовариство», основними засадами діяльності якої визнано реформування законодавства, пов’язане з легалізацією вільних ліцензій, забезпечення вільного розповсюдження інформації,переведення державних установ на використання вільних та відкритих стандартів і технологій.

Отже, причинами невпинного розвитку та поширенню Інтернет-піратства є, перш за все, відношення громадськості до порушення авторських прав, продиктоване менталітетом та погіршенням економічного стану країни, адже більшість користувачів не замислюються про негативні наслідки безкоштовного користування Інтернет контентами, більш того, вважають це цілком природнім явищем, навіть не розуміючи, що це незаконно.

Тому, інформування громадськості про шкоду Інтернет-піратства та поступове реформування думки суспільства з викладеного питання дасть змогу зрушити з місця боротьбу з цим явищем.

При цьому, звісно необхідно звертати увагу на досвід інших країн, вдосконалювати та поповнювати спеціальними нормами законодавчу базу країни, оскільки наразі існує багато прогалин, що з великим задоволенням «пірати» використовують на свою користь. 

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов адвокатура азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада Верховная Рада вибори війна влада власть война выборы газ геннадий балашов Гонтарева государство гривна Гройсман гроші ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы ДТП дфс евроинтеграция евромайдан европа економіка ЕС Євромайдан ЄС жизнь ЖКГ жкх закон законодательство законопроект зарплата земля импорт инвестиции инвестиции в экономику Интернет ипотека Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна Кабмин кадры карьера Киев Київ Китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция Конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс люстрация люстрація Майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый кодекс народ НАТО наука Нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование Общество одесса Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов ПДВ персонал податки податкові спори политика политтехнологии політика порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит Путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія россия Руслан Сольвар рынки свобода сепаратизм СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина украина будущее Україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк