Автор
Кнопки

Україна і Центральна Азія: чи є можливості для українського бізнесу?

 
26.07.2016 12:44

Загальна кон’юнктура відносин

Одним із головних завдань зовнішньої політики України визначено розвиток прагматичних відносин нашої країни зі світом. В цьому контексті, формула побудови довгострокових прагматичних відносин має ґрунтуватися на відстоюванні національних економічних інтересів через розвиток бізнес-контактів, спираючись на міцний договірно-правовий фундамент.

Після розпаду Радянського Союзу і відновлення незалежності всіх республік колишнього СССР, Україна і країни Центральної Азії започаткували дипломатичний діалог на принципах взаємної поваги, невтручання у внутрішні справи, відмови від будь-яких інструментів зовнішньополітичного тиску один на одного.

Варто відзначити, що Україну як незалежну державу майже всі країни Центральної Азії, за винятком Узбекистану, визнали у другій половині грудня 1991 року. Першими в регіоні українську незалежність визнали Киргизька Республіка та Туркменістан (20 грудня 1991р.), потім до них приєдналася Республіка Казахстан (23 грудня 1991р.), наступною стала Республіка Таджикистан (25 грудня 1991р.). Республіка Узбекистан замкнула центральноазіатський ланцюг визнання відновленої державності нашої країни в перші дні 1992 року (4 січня 1992 р.). Процес встановлення дипломатичних відносин України зі всіма країнами регіону успішно завершився у 1992 року.

Анексія Криму Російською Федерацією і початок військових дій на сході України стало випробуванням і для двосторонніх відносин України з країнами Центральноазіатського регіону. Безумовно, республіки Центральної Азії не могли залишитися осторонь україно-російського конфлікту. Правда, офіційна позиція цих країн у більшій мірі відображала геополітичну конфігурацію. Конструктивними можна назвати дипломатичні заклики з боку країн ЦА виважено, об'єктивно і відповідально підходити до оцінки ситуації в Україні і утримуватися від дій, здатних спровокувати подальше загострення української кризи, вирішувати всі спірні питання шляхом мирних переговорів в рамках міжнародного права і Статуту ООН. Хоча де факто ці країни виступали з позиції підтримки територіальної цілісності України, в той же час, оцінили псевдореферендум в Автономній Республіці Крим як «вільне волевиявлення» населення, сприйнявши це як об’єктивну реальність.

Тож, і не дивно, що резолюція Генеральної Асамблеї ООН на підтримку територіальної цілісності України № 68/262 не була проголосована «за» жодною з країн ЦА. Варто звернути увагу на той факт, що не була продемонстрована і чітка позиція «проти». Такі країни як Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан виявилися відсутніми під час голосування, а Казахстан і Узбекистан утрималися від чіткої демонстрації своєї позиції на міжнародній арені. Це наштовхує на думку про намагання країн Центральної Азії маневрувати між власними національними інтересами, позицією Росії і можливостями, які випливають із співпраці з цивілізованим світом.

Варто підкреслити, що Україна і країни Центральної Азії не мають болючих питань історичної пам’яті, які завдавали б національного болю і заважали б розвитку двосторонніх відносин. Єдиною перепоною в політичній площині є імперські амбіції окремо взятого режиму. В той же час, економічні відносини нашої країни з регіоном зберігають в собі невикористаний потенціал, який стає об’єктом гібридної війни Росії проти України. Послідовна політика блокування з боку російського керівництва українського експорту до регіону виливається у різноманітні транзитні обмеження, які порушують базові принципи свободи міжнародної торгівлі. До слова, Киргизька Республіка, Україна, Російська Федерація, Республіка Казахстан є членами Світової організації торгівлі, тож, в їхніх міжнародних економічних відносинах мають діяти норми цієї організації. Можна прогнозувати, що економічні зв’язки між Україною і Центральноазіатськими країнами будуть і надалі залишатися мішенню російської агресивної зовнішньої політики.

Україна з її історією успіху на шляху транзиту від неефективної країни зі всім тягарем пострадянської спадщини до прогресивної економічно успішної держави є загрозою самому існуванню авторитарної путінської Росії. Україна, як країна прецедент, може стати прикладом для країн Центральної Азії в контексті успішної пострадянської трансформації з огляду на майже ідентичні стартові умови після отримання незалежності.

Орієнтири для українського бізнесу

Тим не менш, усвідомлення наявності власного економічного інтересу в цьому перспективному регіоні дасть Україні карт-бланш в контексті розвитку секторальної співпраці. І в цьому випадку, ключову роль має відігравати зацікавленість українського бізнесу.

В цілому, країни Центральної Азії демонстрували відносно позитивну динаміку розвитку, але їхня залученність до Євразійського економічного простору і тісні зв’язки з російською економікою вже починає негативно впливати на загальну макроекономічну ситуацію в цих країнах.

Серед довгого переліку показників успішності економік країн світу варто сфокусувати свою увагу на наступних індексах: індекс глобальної конкурентоспроможності, індекс легкості ведення бізнесу, індекс економічної свободи. За оцінками Групи Світового банку серед країн Центральної Азії найбільших успіхів у легкості ведення бізнесу досягла Республіка Казахстан, посівши 41 місце в загальному рейтингу «Doing Business 2016» серед 189 країн, піднявшись на 12 позицій у порівнянні з 2015 роком. Казахстан досяг успіхів у посиленні захисту інвестицій, скорочення періоду реєстрації підприємств, а також зміг поліпшити ситуацію щодо вирішення проблем неплатоспроможності. Привертає увагу той факт, що окрім Казахстану ще 2 країни ЦА (Таджикистан і Узбекистан) змогли поліпшити свої позиції в рейтингу легкості ведення бізнесу. Найбільший стрибок зробив Узбекистан, піднявшись на 16 позицій і зайнявши 87 місце. Тільки Киргизстан залишився на тій же позиції, що і в минулорічному рейтингу. Тим не менш, враховуючи світові тенденції та тенденції в регіоні, Киргизьку Республіку можна назвати другою за перспективністю країною в регіоні для ведення бізнесу.

Варто відзначити, що в рейтингу Всесвітнього економічного форуму, який ранжує за показниками глобальної конкурентоспроможності 2015-2016 рр., а такі країни як Туркменістан і Узбекистан залишилися поза цим рейтингом. Крім того, Туркменістан відсутній і в рейтингу Світового банку.

Менш райдужні перспективи змалював американський дослідницький центр «The Heritage Foundation». За Індексом економічної свободи 2016 Туркменістан займає найнижчу позицію не тільки в регіональному розрізі. Країна розташувалася на 174 позиції з-поміж 178 країн світу. В цілому, окрім Казахстану всі інші країни ЦА мають у рейтингу «The Heritage Foundation» негативну тенденцію.

Зведена інформація щодо рейтингів країн регіону візуалізована у наведеній нижче таблиці:

Країна

Індекс глобальної конкуренто-спроможності 2015-2016

Індекс легкості ведення бізнесу

«Doing Business 2016»

Індекс економічної свободи 2016

Казахстан

42

41

68

Киргизстан

102

67

96

Таджикистан

80

132

149

Туркменістан

174

Узбекистан

87

166

Джерела: 1. The Global Competitiveness Report 2015-2016 ( http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2015-2016/ ); 2. World Bank Group: Doing Business 2016 Report ( http://www.doingbusiness.org ); 3. The 2016 Index of Economic Freedom ( http://www.heritage.org/index/ ).

Не дивлячись на те, що кожна країна ЦА має свої ресурсні можливості, різну структуру національної економіки, український економічний інтерес в цьому регіоні лежить здебільшого в таких секторах, як: паливно-енергетичний, агропромисловий, інфраструктурний, транспортний тощо. В умовах санкційного режиму, який діє по відношенню до РФ, для Центральноазіатських країн інтенсифікація співпраці з Україною в галузях, які мають взаємний інтерес, може стати тим стабілізуючим фактором, який знизить негативний вплив тісних зв’язків з російською економікою.

Висновки

На фоні активної зовнішньої політики Китайської Народної Республіки, Російської Федерації та Турецької Республіки через низку об’єктивних причин Україна виглядає аутсайдером в регіоні Центральної Азії.

Європейський вибір України не підлягає сумніву, проте, пасивність як на пострадянському просторі, так і на центральноазіатському векторі загрожує нашій державі довгостроковими непередбачуваними наслідками. Україні потрібно переосмислити свої позиції як в рамках Співдружності Незалежних Держав, так і в рамках двосторонніх відносин з країнами регіону за нових геополітичних умов, виходячи з позиції власного прагматичного інтересу. Конкретні пропозиції в торговельно-економічній площині зможуть відкрити ті партнерські можливості, двері до яких з невідомих причин досі залишаються зачиненими.

Україна пройшла нелегкий шлях самоусвідомлення себе як незалежної суверенної держави. Зовнішньополітичні перемоги, які супроводжують нашу державу на європейському напрямку, мають бути успішно перенесені на не менш перспективний центральноазіатський вектор. Інтенсифікація діалогу потребує постійних консультацій на найвищому рівні, виходячи з принципу поваги до зовнішньополітичного вибору цих держав, однак, сподіваючись на прагматичний підхід з боку лідерів народів ЦА. Варто відзначити, що у жовтні 2015 року Президент України П. Порошенко здійснив два офіційні візити до регіону – до Казахстану і Туркменістану, які мали позитивний ефект. В свою чергу, візити у відповідь очільників цих Центральноазіатських країн зможуть закріпити досягнуті домовленості.

Україна, як відповідальна держава, ніколи не вдавалася до погроз силою і продовжує залишатися вірною принципам міжнародного права і Статуту ООН. Тож, за таких умов наша країна є більш надійним партнером для республік Центральної Азії, ніж Російська Федерація. При цьому, забезпечення інтересів України в цьому регіоні потребує проактивної позиції української політичної еліти, представників української діаспори та українських дипломатичних представництв в регіоні.  

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов адвокатура Азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада Верховная Рада вибори війна влада власть война выборы газ геннадий балашов Гонтарева государство гривна гройсман ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы ДТП ДФС евроинтеграция евромайдан Европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь ЖКГ жкх закон законодательство законопроект зарплата Земля инвестиции инвестиции в экономику интернет ипотека Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна Кабмин кадры карьера Киев Київ Китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция Конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс люстрация люстрація Майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый кодекс народ НАТО наука нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование общество Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов персонал податки податкові спори политика политтехнологии політика Порошенко Правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит Путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія россия Руслан Сольвар рынки свобода СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина украина будущее Україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика Экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист ющенко янукович Яценюк