Волонтери і майбутнє

  Чим волонтерський рух сьогодення України відрізняється від громадських організацій? І чи є в ньому майбутнє? Ці питання дуже актуальні бо влада зараз знаходить всі можливі зачіпки, щоб навілювати ідеї волонтерства. Чому?

По перше, волонтерський рух їй дуже заважає, бо показує її неспроможність в вирішенні багатьох питань.

По друге, влада не може не визнавати важливість волонтерів (хоча б з огляду на роль волонтерів в період і після Революції гідності і під час АТО), хоча і намагається в будь-який спосіб принизити і нівелювати саму ідею, бо волонтерство значно прогресивніше і ефективніше за державну машину.

По третє, влада залюбки звела би волонтерів до ролі громадських організацій, якими вона навчилась маніпулювати. І тоді волонтерство стало б частиною «договорняка» між олігархами, владою і політиками. (Ні в якому разі не очорнюю громадські організації. Просто звертаю увагу на якісну різницю між цими течіями. Громадські організації можуть перетворюватися в волонтерські. До деякої міри вони ними і являються. Але зворотна трансформація неможлива).

Тобто, на цьому етапі розвитку України волонтерський рух все більше вступає в конфлікт з ідеологією нинішньої влади. Волонтери – це засіб пряної дії суспільства. Суспільство без будь-яких посередників дає гроші на те, що вважають за потрібне, і інші члени суспільства це виконують. І влада не може втрутитися в цей процес. Вона  не може зайняти найулюбленішу нішу – прокладки між грошима, яке генерує суспільство у вигляді податків, і потребами суспільства. Влада повинна бути менеджером, який за гроші суспільства в найкращий спосіб виконує його потреби, а не бути злодієм, який краде кошти та ще й не виконує роботу.

Волонтери – це не державні службовці. Спроба перевести волонтерів в державні органи, як правило, закінчується нічим. Бо в цьому випадку волонтер повинен стати держслужбовцем зі всіма обмеженнями, спокусами, неефективністю прийняття рішень. Волонтер повинен бути тільки волонтером, тою частиною суспільства, яка знає найкоротший і найефективніший шлях використання коштів суспільства. Я не кажу державних коштів. Бо як тільки наші податки попадають у держбюджет, ефективність у вирішенні наших проблем надає в рази. Чому?

Тому, що вся логіка життя держслужбовця полягає в тому, щоб не взяти на себе ніякої відповідальності, а волонтер бере всю відповідальність на себе.

Держслужбовець (в нинішній Україні) вважає, що він і є держава і без нього її немає, а волонтер відчуває себе провідником волі суспільства. Держслужбовець бачить своє місце, як місце де він має отримати персональний прибуток (часто він же заплатив іншому держслужбовцю за «хлібне» місце), а волонтер витрачає крім свого часу, ще й свої гроші, щоб зробити діло.

Держслужбовець робить все, щоб шляхи до кінцевого рішення були складні і заплутані, а волонтер шукає найкоротші найдієвіші шляхи. І, головне, держслужбовець (теоретично) відповідає перед законом за свої рішення, а волонтер відповідає здебільшого перед своєю совістю і людьми.

Звісно ці порівняння не на користь держави. І незрівнянно більший ефект країна отримала б якщо передала кошти волонтерам. Але це не є абсолютно вірним. Волонтери не можуть вирішувати всі проблеми держави і тому не треба ними підміняти чиновників.

Але роль волонтера в формуванні правильних шляхів функціонування держави непересічна. Вони показують, як насправді повинні функціонувати державні органи, як використовуватися кошти. Волонтери ставлять мораль вище ніж економічні аспекти і тому вони успішно їх вирішують.

Звісно державна система не може не пручатися. Волонтери їм заважають, дратують своєю порядністю і ефективністю.

Інша річ прикормлені партійні діячі, карманні громадські організації, які за невелику плату роблять вигляд роботи. Але волонтерський рух в Україні стався. І з цим вже ніхто не зможе нічого зробити. Будуть спроби підстав, купування, реалізації принципу «Всім дякуємо. Всі вільні.» Але суспільство відчуло смак прямих дій від грошей до ефективного результату. І суспільство буде продукувати нові і нові волонтерські рухи: Допомога армії, Допомога інвалідам, Допомога біженцям. Будування соціальних об’єктів, … , Мова, Освіта, Медицина, Довкілля, Історія, Екологія, Енергетика, всі ці і багато інших напрямів – будуть народжувати нових і нових волонтерів.

Будуть промахи і зневіряння. Але волонтерські рухи, як потяги будуть тягти Україну в Майбутнє наперекір, чиновникам, олігархам, прем‘єр міністрам і президентам.

Волонтери це ми, а не вони.

І тому, Майбутнє наше, а не їхнє.