Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
12.05.2018 14:31

Право потерпілого від злочину на відшкодування шкоди

У статті характеризується законодавство та судова практика щодо права відшкодування шкоди потерпілому, внаслідок злочину, а також механізм реалізації даного права.

Питання відшкодування шкоди для потерпілого, внаслідок злочину має важливе значення як з точки зору відновлення попереднього майнового стану, так і в контексті подальшої соціальної адаптації до нових умов. Також, це має вагу з точки зору виховної ролі для особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Згідно повідомлення Світлани Глущенко, заступника Міністра юстиції України в Україні існує декілька проблем, пов’язаних з виплатою компенсацій збитків жертвам від умисних насильницьких злочинів. В першу чергу, це значна кількість постраждалих осіб. Щороку в середньому в Україні таких осіб – понад  15 тисяч. Крім того, на сьогодні в Україні відсутній дієвий механізм такої компенсації, а також існує велика кількість кримінальних проваджень, де неможливо встановити особу злочинця. Відповідно до поставлених завдань Міністерством було напрацьовано три законодавчі акти. Це проект Закону України «Про ратифікацію Європейської конвенції про відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів», проект Закону України «Про компенсацію збитків жертвам умисних насильницьких злочинів», а також проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України, який передбачає створення Державного фонду компенсації збитків жертвам злочинів.

Законодавство

На даний момент, відповідно до п.10 ч.1 Кримінального процесуального кодексу України протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Також, ч. 1 статті 128 цього ж Кодексу передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Особливістю процедури відшкодування шкоди потерпілому, внаслідок злочину є також те, що воно регулюється і цивільним правом. До прикладу, згідно ч.1 статті 1207 Цивільного кодексу України шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Важливим в даному плані є і міжнародне законодавство, зокрема практика Європейського Союзу. Зокрема важливою є Директива Ради ЄС щодо компенсації жертвам злочинів від 29 квітня 2004 року. Вартим є нагадати, що в Україні є чинним Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", де в розділі першому зазначається, що  загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу визначає механізм досягнення Україною відповідності третьому Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в Європейському Союзі. Цей механізм включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування.

Таким чином, практика відповідного належного застсосування законодавства щодо відшкодування шкоди потерпілому внаслідок злочину відповідно до стандартів ЄС, буде додатковим сприянням міжнародній інтеграції України.

Судова практика

У Єдиному державному реєстрі судових рішень є значна кількість рішень у кримінальних справах, де передбачається відшкодування моральної шкоди, внаслідок вчинення злочину, які можна знайти щодо різної категорії кримінальних справ, користуючись пошуком за відповідними критеріями.

Важливим в даному випадку є і практика Конституційного Суду України. Так, до прикладу згідно окремої думки одного із суддів щодо Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) N 15-рп/2004 від 2 листопада 2004 року, зазначається що людина, яка вчинила злочин, має отримати справедливе покарання, а особи, в тому числі фізичні, які постраждали від цього злочину, - справедливе відшкодування.

Вартим є нагадати, що відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” cуди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В одному із рішень “Шульга проти України” (справа кримінального провадження по дтп) Європейський суд з прав людини вказав на те, що кримінальне провадження, в рамках якого заявник також подав цивільний позов, тривало вісім років та дев’ять місяців і було закрито на підставі висновку про невинуватість водія у ДТП зі смертельними наслідками незважаючи на відсутність відповідного висновку експерта щодо цього Хоча експертом було зазначено, що відсутність приборів освітлення і світлоповертачів на велосипеді дружини заявника була причиною зіткнення, у зв’язку з відсутністю належним чином отриманих доказів залишається нез’ясованим, чи було це головною або єдиною причиною ДТП. Отже, як видається, зі спливом майже дев’яти років та з огляду на постанову про закриття кримінальної справи у зв’язку з неефективністю розслідування, подання заявником цивільного позову стало марним (див. рішення у справі «Антонов проти України» (Antonov v. Ukraine). Суд вже встановлював порушення статті 2 Конвенції в інших справах, в яких провадження щодо встановлення обставин ДТП зі смертельними наслідками та забезпечення відшкодування родичам потерпілого необґрунтовано затягувалися.

За результатами розгляду справи Європейський суд з прав людини постановив про відшкодування моральної шкоди для заявника.

Одним із важливих рішень із міжнародної судової практики було Рішення суду Південного Округу Нью-Йорка від 30 квітня 2018 року, згідно якого Іран повинен сплатити близько 6 мільярдів доларів жертвам трагедії 11 вересня 2001 року року як держави, що фінансувала злочини тероризму.

Висновок

Право потерпілого на відшкодування шкоди, внаслідок злочину є його невід’ємним правом в рамках кримінального процесу. Однак, такі дії передбачають ініціативну та активну позицію самого потерпілого. Це повинно знаходити своє вираження у складенні відповідного позову з конкретними матеріальними вимогами.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]