Безвідсоткові кредити. Комісія за...

          З метою оптимізації податкового навантаження, банки в останні 3-4 роки маскували відсотки за користування грошима під комісії. Зустрічаються комісії за обслуговування заборгованості чи ліміту, комісія за управління кредитом чи то за надання фінансового інструменту. Враховуючи те, що комісії за... обліковуються як відшкодування понесених витрат, вони не входять до бази оподаткування. Таким чином, банки вирішили збільшити власні прибутки.

Натомість споживачу, не зрозуміло, яка ж сукупна вартість кредиту, оскільки комісія нараховується від початкової суми кредиту та за що він мусить сплачувати досить значну суму комісії. Це є ключовим питанням, адже предметом договору є обслуговування кредитної заборгованості (чи управління кредитом і т.п.), тобто послуга, що має надаватись банком в замін за сплату комісії.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (п. 1 ст. 638 ЦК України).

Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу (абз. 1 п. 3.4 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженої Постановою НБУ №168 від 10.07.2007 року).

Банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахування процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо)(пп. в п. 2.1 Постанови №168).

Банки зобов'язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією (п. 2.6 Постанови 168).

В більшості кредитних договорів відсутній опис послуг, що надає банк в замін стягнення комісій.

Більше того, Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

Відповідно до абзацу 10 Листа Національного Банку України № 40-117/2093-6134 від 16 червня 2009 року «Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» у зобов'язанні мають бути чітко визначені його суб'єкти та конкретизований його об'єкт.

Відсутність або невизначеність (недостатня визначеність) зазначених елементів зобов'язання може бути підставою для оспорювання (або невизнання) факту виникнення зобов'язальних відносин. У разі декларування банком у договорі зі споживачем будь якої послуги, споживач має право не тільки знати в деталях предмет задекларованої послуги, а також отримати зазначену послугу належної якості.

З огляду на вищевикладене, закономірним питанням є наслідки не зазначення в договорі конкретних операцій.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

У випадку визнання відповідного пункти договору недійсним, в більшості випадків це означатиме безвідсотковий кредит.