Небезпечна судова практика Вищого антикорупційного суду
Минуло два місяці як в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд. Висновки щодо його ефективності робити ще рано, проте вже видно окремі переваги та недоліки в діяльності цієї інституції.
Минуло два місяці як в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд. Висновки щодо його ефективності робити ще рано, проте вже видно окремі переваги та недоліки в діяльності цієї інституції. Категорія кримінальних проваджень, які розглядаються Вищим антикорупційним судом є одноманітною, тому всі чекають на те, що судді ВАС сформують єдину практику застосування суперечливих та дискусійних положень кримінального процесуального законодавства.
Одним із таких прикладів є передбачена ч. 6 ст. 193 КПК України можливість обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, за умови, що прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 (Мета і підстави застосування запобіжних заходів) цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Якщо з питаннями наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, практика Вищого антикорупційного суду є однозначною, то з підходами до визначення наявності факту перебування особи в міжнародному розшуку є значні проблеми, про що свідчить протилежна за змістом судова практика як між суддями першої інстанції, так і серед окремих колегій Апеляційної палати Антикорупційного суду.
Аналіз судових рішень щодо питання обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного свідчить про суперечливу практику визначення факту оголошення особи в міжнародний розшук. Тобто за однакових умов в одному випадку є підставою для задоволення клопотання прокурора, а в іншому – для відхилення.
За однією з позицій судді ВАС вважають, що винесена постанова про оголошення міжнародного розшуку особи є підставою для здійснення оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів. А скерування відповідних матеріалів в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України є достатнім для наявності факту перебування особи в міжнародному розшуку при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.
Водночас, інші судді вважають, що постанова про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного разом із супровідним листом про направлення такої постанови Робочому апарату Укрбюро Інтерполу в їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про факт вчинення лише окремих не завершених дій, направлених на оголошення підозрюваного в міжнародний розшук. І це вдається обґрунтованим з огляду на положення п. п. 4.4., 4.6., 4.7. Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним наказом № 3/1/2/2/2/2 від 09.01.1997 року.
Таким чином, має місце неоднозначна позиція суддів Апеляційної палати Антикорупційного суду щодо питання оголошення особи в міжнародний розшук, яка призводить до протилежних за змістом судових рішень за одних і тих же обставин в залежності від колегії, яка розглядала клопотання.
І це небезпечна тенденція. Адже на Антикорупційний суд покладаються великі сподівання щодо неупередженості рішень. Тому професіонали в галузі кримінального процесу чекають зваженої позиції з проблемних питань. А відсутність єдиного підходу створює передумови недовіри до цього органу, оскільки протилежні за змістом рішення за одних і тих же обставин не слід вважати правосудними.
Підсумовуючи зазначу, що нагальною в діяльності Вищого антикорупційного суду є вирішення проблеми єдності судової практики для унеможливлення створення ситуації недовіри суспільства до цієї інституції, що можливо лише за умови обговорення проблем застосування окремих норм КПК України на зібраннях суддів, а також шляхом аналізу судової практики за певний період роботи. Маємо сподівання, що зазначені аргументи будуть враховані в подальшій судовій практиці ВАС.
- О повышении цен на электроэнергию Володимир Стус вчора о 20:55
- Як громадяни впливають на рішення влади через електронні петиції Діана Граділь вчора о 14:10
- Сповідь як потреба душі: чому ми прагнемо ділитися своїми секретами Ольга Ярхо вчора о 13:52
- Воюють не тільки зброєю, але й економіками Дана Ярова вчора о 10:55
- Строк президента та рішення Конституційного Суду України Валерій Карпунцов вчора о 09:47
- Недійсність правочину вчиненого під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах Євген Морозов вчора о 09:30
- Парадокс толерантності: де межа терпимості до нетерпимості? Ольга Ярхо 20.05.2024 21:30
- Спадщина корпоративних прав Павло Васильєв 20.05.2024 19:18
- Маркетинг у поміч: Як побудувати класні стосунки із постачальниками Вікторія Кравченко 20.05.2024 16:33
- Чи має повноваження Рада адвокатів України роз’яснювати закон? Лариса Криворучко 20.05.2024 14:04
- Global Hydrogen Review 2023. Аналіз та рекомендації Олексій Гнатенко 20.05.2024 10:37
- Зменшення неустойки за рішенням суду Євген Морозов 20.05.2024 09:38
- Конституційність закону про адвокатуру: конституційність (кнопкодавство)? Лариса Криворучко 19.05.2024 12:50
- Визнання недійсним договору який не виконувався сторонами Євген Морозов 19.05.2024 09:54
- Мистецтво координації: білоруський досвід Євген Магда 19.05.2024 08:34
- Новий закон про мобілізацію: основні зміни та нововведення з 18.05.2024 р. 320
- Закон про электронный кабинет военнообязанного подписан. ТЦК будет знать все 298
- Чому варто розвивати розподілену генерацію 207
- Державна допомога для ВПО: хто може отримати та які правила її надання у 2024 році 166
- Марк ТВЕН, Уряд і 120 євро 114
-
Гетманцев назвав "найближчого претендента на вихід" з банківського ринку
Фінанси 30822
-
Чорноземний бум. Гектар дорожчає, наче криптовалюта
Бізнес 14628
-
Як під'єднати інтернет без світла та чим зарядити ноутбук – радять айтівці
Технології 13860
-
У Львові під виглядом капремонту підземний перехід перебудували в кіоск
Бізнес 10101
-
Загибель президента Ірану Раїсі – аварія чи вбивство?
Думка 7860