Людмила Козієнко

Пам’ятаєте як колись у середині дев’яностих всі хотіли бути економістами або юристами, так от зараз такий бум спостерігаємо на професію PR-ника. Зрозуміло, що ринок диктує свої вимоги та на превеликий жаль викладання якісної PR-освіти в Україні є далеко не в кожному провідному вузі. Та і звідки їй (якісній освіті) взятися, адже PR-галузь у нас ще доволі молода.

Однак це не лякає більшість компаній мати власних PR-менеджерів, спеціалістів зі зв’язків з громадськістю. А чому так? - спитаєте ви. Моя відповідь – модно!

"Багато людей на нашомуринкувпевнені: навчи папугувимовляти "прес-реліз", і перед вами – піарник. У результаті від низької кваліфікації фахівців страждають і замовники, і вся галузь" – цитата Ярини Ключковської.

Не погодитись з цим не можна. Власне, багато що в нашій PR-освіті викликає питання. Про це нещодавно і говорили спікери круглого столу «Вітчизняна PR-освіта: реалії, проблеми, перспективи» , організованого в рамках проекту «PR-Ukraine. GrowthinPR» міжнародною молодіжною організацією Aiesec.

Говорили довго, майже дві години. З враженнями Ярини Ключковської – одного зі спікерів круглого столу можна ознайомитися тут . Який я для себе зробила висновок з круглого столу? Дуже простий - "Учиться, учиться и еще раз учиться, товарищи!". І стосується це не лише студентів, які тільки пробують робити перші кроки у цьому напрямку, а й фахівців, практиків, які формують PR-галузь! Знання з книжок необхідні, але їх ніколи не буде вистачати. Бажання вчитися, освоювати нові практичні знання, обмінюватися досвідом з колегами – найважливіші умови розвитку вашого потенціалу J Тоді і попит на фахівців буде мотивований не лише модою, а й головне – розумінням важливості/ корисності вашої спеціальності.