Кнопки

Мы продолжаем жечь!

 
30.05.2017 16:55

Кінець травня. Закінчився ще один навчальний рік. Діти вже на канікулах, а дехто з них складає ЗНО. Одначе не лише цим ознаменувались цьогорічні останні дні весни. 26 травня завершились співбесіди членів ВККСУ та представників ГРД з кандидатами до нового Верховного Суду. Наступний етап – визначення результатів випробувань та оголошення переможців конкурсу.

До чого тут школа? – подумаєте Ви. Згадала про неї навмисне. Саме зі шкільних років нам всім відомо про те, на скільки важливо вивчати та знати історію, адже пізнаючи минуле ми будуємо майбутнє керуючись багатим досвідом поколінь. Не дарма ж ревні поціновувачі історії - древні греки, називали її «наставницею життя». Тому час від часу не буде зайвим зазирнути до книги та пригадати що колись було, порівняти з тим, що маємо зараз.

ХІІ-ХІІІ сторіччя в Європі характеризувалось масовими переслідуваннями єретиків. Ледве виникнувши, інквізиція (церковний орган розслідувань) надзвичайно швидко утворила свою організацію. З'явилася ціла армія шпигунів і добровільних інформаторів. Були побудовані спеціальні будівлі інквізиторських трибуналів з залами, де проходили судові розгляди. Суттєвою рисою останніх з самого початку стала глибока таємничість. Ніхто сторонній не мав права бути на них присутній, так що нещасні, які захищали перед суддями своє життя, перебували цілком у руках своїх обвинувачів. Діяло правило: не тільки викритий, але навіть тільки підозрюваний в єресі позбавлявся всіх цивільних прав. Цікавим є те, що с амі інквізитори не виносили смертного вироку. Їх справа була тільки засвідчити провину. Вирок оголошувала і здійснювала світська влада.

На цьому історичний екскурс завершуємо та повертаємось до подій сьогодення.

Україна. ХХІ сторіччя, в розпалі судова реформа. Діючі судді стають об’єктом переслідувань: в них жбурляють пляшками, їм погрожують, до них їздять вночі додому, на кожного з них вішають ярлики «корупціонер» та «злодій». Для припинення цькування суддів, «світською владою» приймається рішення про перезавантаження судової системи, шляхом створення нових судів, добору нових вершителів правосуддя.

Найголовніша вимога до кандидатів – доброчесність. Для сприяння органу судової влади в доборі суддів створюється Громадська рада доброчесності. У відповідності до частини 6 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ГРД уповноважена збирати, перевіряти та аналізувати інформацію щодо кандидата на посаду судді та за результатами цієї роботи надавати ВККСУ висновки або інформацію, остаточне ж рішення щодо кандидата вправі приймати виключно Комісія на підставі ст. 88 Закону. На власному сайті Рада звертається до громадян: «… закликаємо небайдужих громадян — як представників громадських організацій, так і окремих осіб, службовців, депутатів, суддів, працівників судів — приєднатися до процесу інформування Ради про суддів (кандидатів). Для цього достатньо зайти на цей портал, знайти потрібного суддю (кандидата) і заповнити форму повідомлення. Повідомлення має бути лише про одного суддю (кандидата). Якщо текст містить відомості про вчинки або поведінку одночасно декількох суддів, треба скопіювати його стільки разів, скільки є суддів, щодо яких Ви пишете. На одного суддю можна надіслати необмежену кількість повідомлень ». Для проведення засідань Раді виділяється спеціальне приміщення. Щодо режиму засідань інформаційний портал теж містить заяву: « Громадська рада доброчесності не проводить публічних слухань і не заслуховує кандидатів і інших осіб з питань фактів і їх оцінок, які стали чи можуть стати підставою для висновку щодо невідповідності кандидата критеріям доброчесності і професійної етики» ( https://grd.gov.ua/news/45/shchodo-zabezpechennia-kandydatam-prava-na-vidpovid ).

Дежавю? Чи здалося? Продовжимо. Зі списками підозрюваних у недоброчесності (єресі 21 сторіччя) осіб можна ознайомитись за посиланням https://grd.gov.ua/about/conclusions . Примітно, що для деяких кандидатів поява в такому списку вже спричинила негативні наслідки, репутаційні. А репутація для юриста – ВСЕ (!).

Ознайомившись з вищевикладеною інформацією, Ви ненароком задастесь питанням: а хто ж вправі входити до складу всевидящої Громадської ради доброчесності? Якщо до складу середньовічної інквізиції входили монахи-догмати, які свято вірили в правоту своєї справи, то до новітнього утворення судової системи – ГРД, відповідно до закону (ч. 3 ст. 87) входять представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності. При цьому, не можуть бути членами Громадської ради доброчесності: 1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними; 2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку; 3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією; 4) особи, які протягом останніх п’яти років працювали (проходили службу) в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, поліції, інших правоохоронних органах (органах правопорядку), податкової міліції, Служби безпеки України, митних органах, Національному антикорупційному бюро України, Національному агентстві з питань запобігання корупції; 5) особи, які протягом останніх п’яти років перебували на державній службі; 6) особи, які є суддями або суддями у відставці.

З позиції представників юридичних професій виходить, що прокурорам, правоохоронцям та суддям – дорога закрита, тоді як адвокатам зелене світло. Про нотаріусів взагалі забули згадати. Складно збагнути таку логіку законодавця, особливо якщо зважити на те, що з участю саме адвокатів в Раді виникає найбільше питань. Численні самовідводи, які заявляють адвокати, не можна визнати дієвим заходом, який забезпечує об’єктивність прийнятого Радою рішення. А подекуди і про таку опцію забувають. Показовою в цьому сенсі є співбесіда з кандидатом на посаду судді Касаційного адміністративного суду Ю. Рецебуринським. Згідно з приписами ч. 8 ст. 87 Закону член ГРД зобов’язаний відмовитись від участі у розгляді питання про надання висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності зокрема у випадку його причетності до справ, які розглядав чи розглядає суддя, наявності іншого конфлікту інтересів. Суддя Рецебуринський, відносно якого Радою було прийнято негативний висновок https://grd.gov.ua/data/files/conclusions/09_05_2017/vysn/retseburynskyi_vysn.pd f в додаткових поясненнях повідомив про наявний , на його думку, конфлікт інтересів одразу у 4-х з 11 членів ГРД, які підтримали висновок. Зокрема кандидат на посаду судді ВС зазначив, що присутній під час співбесіди представник ГРД Максим Середа був автором касаційної скарги, яка в 2013 році розглядалась колегією суддів ВАСУ, та брав безпосередню участь у розгляді справи.

Якщо ж подивитись на ситуацію з адвокатами в складі Громадської ради доброчесності комплексно, то цілком очевидними вбачаються ризики негативного впливу на тих суддів, які проходитимуть кваліфікаційне оцінювання в перспективі (нагадаю, що будь-яке кар’єрне просування для судді можливе лише після проходження ним процедури кваліфікаційного оцінювання). Є об’єктивні причини для побоювань, що участь адвоката – члена ГРД в судовому процесі, загрожує незалежності суддів. Маючи намір успішно та безпроблемно пройти оцінювання суддя може більш прихильно поставитись до позиції сторони, представником якої є член Ради доброчесності. Тому про неупередженість доведеться забути. Також не виключено, що незадоволення певним рішенням суду може зумовити негативне ставлення адвоката – члена ГРД до конкретного судді, якого чисто гіпотетично, можуть перевіряти більш детально. Підтвердженням наведеної позиції можуть слугувати пости в Facebook деяких адвокатів, що входять до складу ГРД та стосуються конкретних суддів.

Не хотілось би, щоб після прочитаного у когось склалось враження, що все дуже погано. На щастя Громадській раді доброчесності ще далеко до середньовічної інквізиції, але для уникнення подібних історичних аналогій потрібно рухатись в бік прогресивного цивілізованого майбутнього – бути відкритими, об’єктивними, політично нейтральними та незалежними. Тільки за отримання цих умов участь громадськості у процесі добору суддів буде максимально виправданою та не викликатиме жодних питань як з боку суддівсько-кандидатської спільноти, так і з боку суспільства.

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов Азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада Верховная Рада вибори війна влада власть война выборы газ Геннадий Балашов Гонтарева государство гривна Гройсман ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы ДТП евроинтеграция евромайдан Европа економіка ес євромайдан ЄС жизнь ЖКГ жкх закон законодательство законопроект зарплата Земля инвестиции инвестиции в экономику интернет Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна Кабмин кадры карьера Киев київ Китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис крим Крым культура курс луценко люстрация люстрація Майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый кодекс народ наука нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин Образование общество одесса Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов персонал податки податкові спори политика политтехнологии політика порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит Путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг реформа реформи реформы Росія Россия Руслан Сольвар рынки свобода СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина Україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика Экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк