Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
24.05.2017 16:48

Тут играем, тут не играем, здесь жирное пятно – рыбу заворачивали

Голова Правничої асоціації "ДОБРОСУД", адвокат

Останній тиждень співбесід з кандидатами до Верховного Суду – найгарячіший. Киплять голови у членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, тріпочуть серця в претендентів на верховну мантію, натягнуті як вогняні струни нерви членів Громадської ради д

Останній тиждень співбесід з кандидатами до Верховного Суду – найгарячіший. Киплять голови у членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, тріпочуть серця в претендентів на верховну мантію, натягнуті як вогняні струни нерви членів Громадської ради доброчесності. Ця вогняна, а подекуди  вибухова суміш має свій, не менш гарячий результат.

В попередньому блозі ми розмірковували над тим, на скільки необхідним є забезпечення справедливості та законності при проведенні конкурсу до Верховного Суду ( http://blog.liga.net/user/tyuschenko/article/27124.aspx) . І судячи з усього, основні меседжі знайшли своїх адресатів. Проте останні новини змусили задуматись над ще однією, не менш важливою функцією – послідовністю. Бути послідовними означає дотримуватись певної черговості дій у чіткій відповідності до правил або принципів. Якщо немає послідовності маємо хаос та бедлам.

З дитинства нам всім знайома гумористична реприза у виконанні В.Винокура та Л.Оганезова, в якій естрадний співак дає вказівки акомпаніатору та показує ноти: «Тут играем, тут не играем, здесь жирное пятно – рыбу заворачивали» . Остання понеділкова співбесіда та свіжі новини з «поля бою» дуже яскраво нагадали сюжет означеної репризи. Так, під час співбесіди з суддею ВАСУ Ю.Черпаком представник ГРД зазначив, що цей суддя брав участь у колегії суддів ВАСУ під час розгляду справи за позовом Київської міської державної адміністрації до Громадської організації “Інсайт” про обмеження права на мирні зібрання, що стало однією з підстав для винесення негативного висновку відносно кандидата. Крім того, представник громадськості нагадав, що раніше відносно судді С.Головчук, яка також брала участь у розгляді цієї справи, було надано лише інформацію. «Упустили, недогледіли, недопрацювали» - саме так прокоментував член ГРД цю ситуацію та пояснив: «Враховуючи порядок і те, що ми висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики маємо подати ще ДО проведення співбесіди, тому форма подачі цієї інформації буде, вибачте за тавтологію, - інформація. Хоча за змістом мав би бути висновок про невідповідність».

Таким чином, інколи Громадська рада доброчесності демонструє вміння визнавати свої помилки. Однак обрані в подальшому способи їх виправлення викликають не менше питань, ніж власне самі помилки.

Так, майже одразу після вищенаведеного пояснення члена ГРД, в той самий день, 22 травня на інформаційному порталі Ради з’являється висновок про невідповідність судді ВАСУ С. Головчук критеріям доброчесності та професійної етики https://grd.gov.ua/data/files/conclusions/22_05_2017/vysn/holovchuk_vysn.pdf .

І це відбувається вже ПІСЛЯ того, як суддя Головчук пройшла співбесіду в ВККСУ. При цьому у висновку зазначено три окремі обставини, які слугували підставами для його прийняття: 1) з аборона проводити мирні зібрання у центральній частині м. Києва невизначеному колу осіб ; 2) входження судді до складу п’ятої судової палати ВАСУ, яка була спеціально створена на підставі Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 13 травня 2010 р. для розгляду позовів до Президента, Верховної Ради, Вищої ради юстиції, а згодом і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ; 3) участь у складі колегії суддів ВАСУ, які розглядали справу за позовом О. Волкова про визнання незаконними та скасування рішень і подань Вищої ради юстиції, постанови Верховної Ради України в частині звільнення Олександра Волкова з посади судді Верховного Суду України .

Натомість, у інформації щодо кандидата (датована 20 квітня), яку власне й було озвучено представником громадськості під час співбесіди в ВККСУ, мова йшла про головування судді Головчук в колегії суддів, що розглядала справу стосовно законності відсторонення ВККСУ судді Печерського р/с м. Києва В. Кицюка. https://grd.gov.ua/data/files/conclusions/20_04_2017/info/holovchuk_info.pdf.

У висновку від 22 травня зазначено про те, що він був прийнятий у відповідності до частини четвертої статті 19 Регламенту Громадської ради доброчесності, згідно з якою за наявності важливої інформації Рада у подальшому може окремим рішенням змінити або скасувати висновок, або затвердити новий висновок. Дійсно, Регламент ГРД містить положення в такій редакції. Однак по-перше, така можливість передбачена лише відносно висновку. Тобто опція перегляду може бути застосована лише щодо рішення ГРД, ухваленого у вигляді висновку, в той час коли можливості переробити інформацію у висновок нічим не передбачено (!). По-друге, яким чином закріплене в ст. 19 Регламенту право узгоджується з процедурою (послідовністю дій) виписаною в Регламенті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Розділі ІІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді), показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, згідно з якими Громадська рада доброчесності надає Комісії вмотивований висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності ДО проведення співбесіди. З позиції кандидата дотримання такої послідовності дій є принциповим, адже саме під час співбесіди у нього буде можливість надати пояснення, спростувати ту інформацію, яку йому озвучать, - відкрито, під запис, на очах у всієї країни.

Частиною 1 статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено правило, відповідно до якого, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження його здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

Наразі ж ситуація виглядає таким чином, що після проведення засідання колегії ВККСУ та прийняття рішення відносно кандидата, з’являється зовсім новий за правовими наслідками документ – висновок про його невідповідність. При цьому, перший документ не відкликається, а існує паралельно. З одного боку, начебто які претензії? Рада виправила свою помилку та переглянула попередню позицію, керуючись власною нормативкою, з іншого – законом встановлено спеціальний порядок розгляду висновків про невідповідність кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики. І як це зробити ПІСЛЯ прийняття рішення по кандидату?

Нагадаю, що раніше вже траплялись випадки скасування Громадською радою доброчесності власних висновків після прийняття ВККСУ рішення про непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя у Верховному Суді. Виходить, що ретроспективні рішення можуть прийматись як на користь кандидата так і на шкоду.

А найбільш уразливим та по суті безправним продовжує залишатись кандидат на посаду судді, якому влаштовують «качелі»: то зелене світло, то червоне, то блимаюче жовте. Доволі жорстока перевірка на стресостійкість…

Насамкінець - два слова про відкритість.

Судді-блогери, судді-спікери. Це без перебільшення найсміливіші представники суддівської спільноти, які промовляють до суспільства не лише мовою судових рішень, але й відкрито йдуть на контакт з громадянами. Певне однією з найперших ініціативу вести свій блог підтримала суддя Верховного Суду України у відставці, а нині кандидат до Верховного суду - Тетяна Шевченко. Своєю щирістю та абсолютною відвертістю вона завоювала серця та повагу читацької аудиторії. В блозі суддя ділилась міркуваннями на тему резонансних сусільнозначущих подій, розповідала про цікаві і багато в чому повчальні (особливо для молодих колег) випадки з власного життєвого та професійного досвіду. Але й в такій, здавалось би, абсолютно позитивній діяльності, яка багато в чому популяризує судівництво, члени Громадської ради доброчесності побачили «зло». 18 травня було затверджено висновок про невідповідність Тетяни Валентинівни критеріям професійної етики та доброчесності https://grd.gov.ua/data/files/conclusions/18_05_2017/vysn/shevchenko_vysn.pdf. Одним з доводів висновку слугувала розповідь судді в блозі про свій досвід спілкування з представниками правоохоронних органів. Пояснення щодо обставин, які слугували для прийняття громадськістю такого висновку, суддя-блогер відкрито розмістила на своїй сторіночці в Фейсбуці https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1909611705979075&id=100007907917463. Не вдаючись до аналізу суті висновку або пояснень, зазначу, що така розплата за відкритість наштовхує на думку: а чи багато суддів (і не тільки) після цього захочуть відкритись? Сумніви, осуд, негатив. Можна ж спокійно прожити і без цих супутників, чи не так? Тому перед тим, як щось ставити у вину кандидату, потрібно добре зважити всі «за» і «проти» таких дій.

Можна і потрібно з розумінням відноситись до можливих помилок: людський фактор, інтенсивність роботи, втома, тощо. Але коли мова йде про людські долі та власне репутацію юристів, яку кожен з кандидатів будував протягом життя, ціна помилок виявляється надвисокою. І виправити їх в законний спосіб не так легко, як може на перший погляд здатись «добросовісному поінформованому та безсторонньому спостерігачу».

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]