Ситуація, при якій працівникам підприємства систематично не надаються відпустки, може викликати у органів державної інспекції праці або інших контролюючих органів обґрунтовані підстави вважати, що роботодавець порушує законодавство про працю.
Адже поряд із правовими нормами про право працівника на відпочинок, у тому числі, на відпустки, існують правові норми про обов’язок роботодавця забезпечувати надання таких відпусток (ст. 45 Конституції України, ст. 74 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ), ст. 2 Закону України «Про відпустки»). Ймовірніше, що саме вказаними правовими нормами будуть керуватися контролюючі органи.
Отже, законодавством України для роботодавця визначено обов’язок надавати відпустки працівникам. Відповідно, невиконання даного обов’язку може мати для роботодавця негативні наслідки.
Про які негативні наслідки йде мова?
Очевидно, мова йде про наслідки у вигляді відповідальності. На разі – адміністративної та кримінальної!
Відповідальність за порушення законодавства про працю, в тому числі законодавства про відпустки, передбачена:
Звертаю увагу, що поняття «інше грубе порушення законодавство про працю» не має законодавчого визначення, воно має оціночний характер. В кожному конкретному випадку суд визначає, чи є порушення законодавства про працю грубим, і, відповідно, чи наявні підстави для притягнення до кримінальної відповідальності (виходячи з кількості порушень, тяжкості можливих наслідків, тривалості порушення тощо).
З цього приводу потребує уваги, зокрема, лист Міністерства праці і соціальної політики України № 06/2-4/169 від 20.12.2001, яким визначено: під іншим грубим порушенням законодавства про працю слід розуміти будь-яке інше, крім незаконного звільнення працівника з роботи, порушення законодавства про працю, яке істотним чином порушило чи могло порушити право громадянина на працю. Це можуть бути, зокрема, ненадання щорічної або додаткової відпустки.
Таким чином, існує ймовірність притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України за ненадання щорічної або додаткової відпустки працівникам.
Очевидно, що не можна безумовно говорити про наявність підстав для притягнення до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) посадових осіб підприємства у зв’язку із тим, що наявна велика кількості днів невикористаних відпусток працівників.
Проте інспектором державної інспекції праці при проведенні перевірки такого підприємства і виявленні, що працівникам систематично не надаються відпустки, ймовірно, буде зроблено висновок, що відповідними посадовими особами підприємства порушується законодавство про працю у частині надання відпусток працівникам. Даний висновок може бути зроблений, якщо, наприклад:
Таким чином, в ситуації з великою кількістю днів невикористаних відпусток слід попередити можливість настання негативних наслідків для роботодавця, зокрема, дотриманням наступних умов:
Дотримання вищезазначених умов буде свідчити про те (та мати відповідне документальне підтвердження), що роботодавцем виконано обов’язок із надання відпусток працівникам, а, отже, не порушено законодавство про працю України.