Порошенко і ринок праці України

Шановний Петре Олексійовичу! Пане Президенте!

Звертаюся до Вас, як до людини, що очолила країну у вкрай непростий час. Зізнаюся, мене, як і багатьох інших моїх друзів та знайомих, потішила ваша інаугураційна промова: там говориться про всі ключові для країни речі, над якими, очевидно, Ви будете працювати в першу чергу.

Примітно, що в цій промові є цілий блок, присвячений ринку праці та робиться висновок про те, що «забезпечення людей роботою та гідною оплатою – це перша гарантія внутрішнього миру та національної безпеки». Дуже хочеться, щоб це були не просто слова!

Вам дані великі аванси, але очікування від вашої діяльності теж великі. Спадок, лишений Януковичем, тягне на дно і часу на реформи обмаль. Зараз багато людей втішені, що Україна змогла вистояти перед зовнішньою агресією, здобула низку зовнішньополітичних перемог. Проте, вже восени ейфорія пройде і у промислових регіонах постане питання: а що далі? Зрозуміло, що великий бізнес занадто неповороткий для того, щоб за кілька місяців створити багато нових робочих місць, про які ви говорили. Та й не піде він сюди, великий європейський бізнес, доки не стабілізується ситуація.

Але з ринком праці треба щось робити уже зараз! Це – вкрай чутливий ринок. На ньому зараз перебуває, за різними оцінками, близько 20 млн. українців, переважна більшість яких є виборцями. Будь-яке покращення чи погіршення стану цього ринку суттєво впливає на суспільні настрої в країні. Не секрет, що заворушення на сході стали можливі не тільки через пряму підтримку Росії, криміналітету та продажного чиновництва. В першу чергу вони можливі через те, що мають під собою сприятливу соціальні базу – невдоволених своєю роботою, низькими заробітками, безправ’ям та безнадією людей, що залишилися на узбіччі.  

 Ринок праці має дві системні проблеми: стан економіки і легальність. І якщо економіку за кілька місяців не вилікуєш, то з легалізацією ринку праці все набагато простіше. Виведення зарплат та працевлаштування з тіні не потребує нічого, крім політичної волі та послідовності. Протягом 2-3 місяців цілком реально узгодити нормативну базу та дати чіткі настанови контролюючим органам про нульову терпимість до нелегальної та напівлегальної праці.

Легалізація ринку праці принесе додаткові доходи до бюджету та, головне, сприятиме зниженню соціальної напруги, бо вирішить одразу кілька проблем: підвищить соціальну захищеність (декрет, лікарняні, відпустки тощо), унеможливить шахрайство в оплаті праці, створить передумови для більш збалансованих відносин по лінії робітник – роботодавець, захистить від дискримінації жінок, інвалідів та меншини.

Це могли б бути вкрай необхідні та дуже помітні кожному українцю зміни, що дадуть відповідь на питання, за що ми стояли на Майдані. Легалізація ринку праці буде тією практичною перевагою європейського вектору розвитку, що зрозуміла та бажана навіть його противниками. І, мабуть, реальні та відчутні зміни на краще на ринку праці - це єдина можливість уникнути пролетарської революції, яка сьогодні близька, як ніколи раніше.

Легалізуйте ринок праці, пане Президент!