Видатки бюджету-2016: без інвестицій і реформ

Негативні тенденції у інвестиційній сфері, які спостерігаються в України упродовж останніх років, а також суттєве зниження питомої ваги валового нагромадження основного капіталу – з 25,9 % ВВП у 2008 році до 9,38 % ВВП у 2015 році та до 8,26% ВВП у 2016 році (експертні очікування), свідчить про кризу інвестиційної діяльності та неминучу стагнацію економіки. Відтак навряд чи можна буде очікувати на прогнозоване зростання ВВП (2%), на якому базуються розрахункові показники дохідної та видаткової частини бюджету.

Україні, як державі, що задекларувала шлях реформ та модернізації, потрібно насамперед зосередитись на стимулюванні такої складової ВВП, як інвестиції, а в контексті бюджетного процесу це стосується державних інвестицій. Особливо це важливо, коли вітчизняні інвестори відчувають брак власних коштів для здійснення капіталовкладень, а іноземні інвестори не розуміють чи варто вкладати гроші у цю країну. Держава, своєю бюджетною політикою, спрямованою на розвиток, мала б давати учасникам інвестиційного ринку свідомий сигнал про можливість вкладати кошти в економіку. Водночас, що ми спостерігаємо? Замість нарощення інвестиційної складової в бюджетних видатках уряд пропонує скорочувати видатки розвитку.

Тенденція, яка спостерігається від 2011 року, коли «бюджет споживання» зростає за рахунок «бюджету розвитку», залишилася незмінною й у проекті бюджету на наступний рік. Частка видатків розвитку в загальному обсязі видатків держбюджету становить – 6,3% проти 7,8% у ц. р. та скоротилась майже вчетверо у порівнянні з у 2007 роком (24,6%).

Законопроектом про бюджет на 2016 рік передбачені видатки на суму 674,1 млрд. гривень, тобто на 15,9% більше, ніж у цьому році. Водночас збільшились видатки на оплату праці на 14,6 млрд грн. (на 24,1%).   Проте номінальний обсяг видатків розвитку порівняно з 2015 роком скоротився на 2,7 млрд. грн, й становить 42,6 млрд грн . Такий рівень видатків розвитку відповідає номінальному рівню 2007 року , при цьому загальний обсяг видатків за цей період (з 2007 по 2016 рік) зріс в 3,6 рази.

Розрахунки за даними Держказначейства

Водночас видатки споживання збільшились в порівнянні з 2015 роком на 17,8%, їхній обсяг становить 629,9 млрд грн, що становить 93,5% від загального обсягу видатків державного бюджету (проти 91,9% у попередньому році та 75,2% у 2007 році). Це означає, що кошти платників податків знов пропонують направити в основному на «гасіння пожеж» та проїдання.

Розрахунки за даними Держказначейства

Низький рівень та значне зменшення видатків розвитку державного бюджету свідчить про те, що роль держави в інвестиційної діяльності у 2016 році дорівнюватиме практично нулю.

Так, в цьогорічному проекті бюджету жодної копійки не передбачено на фінансування капітальних вкладень за програмою «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України» - (у 2015 році за цією програмою було передбачено 961,8 млн.гривень). С лід зауважити, що за даними Казначейства, станом на 01.11.15, навіть ці кошти уряд не спромігся використати. З іншого боку, в проекті бюджету-2016 практично пройшло заміщення цієї  програми фінансуванням 10-ти інвестиційних проектів на суму 1 млрд грн,  серед яких немає об’єктів обробної промисловості, інноваційної діяльності, які здатні генерувати додану вартість, можуть забезпечувати зростання ВВП, виведення країни з кризи, забезпечувати експорт тощо. 

Розрахунки за даними Держказначейства

В умовах браку коштів, доцільно було б використати мізерні обсяги державної підтримки на фінансування частини необхідних інвестицій в рамках державно-приватного партнерства, чи компенсації відсоткової ставки за залученими приватним інвестором кредитами – таким чином частка загальних інвестицій була б в рази більшою. Проте, на жаль, зазначених програм підтримки інвестиційної діяльності в проекті бюджету на 2016 рік не передбачено, за виключенням державних гарантій та фонду регіонального розвитку.

Щодо державних гарантій , то слід зауважити, що в порівнянні із минулим роком їхній обсяг зріс на 3,5 млрд грн й становить 28,2 млрд грн. Проте, держава не користується цим механізмом у 2015 році , так само як і не здійснює видатки за програмою з державних капітальних вкладень (за даними Казначейства про виконання бюджет-2015 рік станом на 01.11.2015).

Недосконала процедура відбору проектів для підтримки, відсутність довгострокової стратегії залучення інвестицій, корупційні інтереси впливових гравців – наслідки затягування відбору проектів та надання таких важливих інструментів державної підтримки як капітальні видатки,  державні гарантії та розподіл коштів фонду регіонального розвитку.

І, схоже, така ситуація наступного року ще погіршиться, оскільки факти щодо фонду регіонального розвитку є теж невтішними. Незалежно від того, що обсяг фінансування цього фонду у 2016 році планують значено збільшити (у 1,6 разів), проте знову використання цих коштів буде під загрозою зриву.

І не тільки через те, що за прикладом цього року Мінрегіон, відповідальний за розподіл коштів цього фонду, зміг розподілити лише 16,6% від запланованих коштів (483,9 млн грн з 2,9 млрд. запланованих станом на 01.11.2015). Фінансування фонду в цьому році пропонують прив’язати до «примарного» джерела поповнення спецфонду – коштів від реалізації конфіскованого майна, які були привласнені корупційними методами, на противагу минулим рокам, коли цей фонд фінансувався з загального фонду державного  бюджету.

Лише порівняйте, торік планували зібрати коштів від реалізації конфіскованого майна обсягом 1,5 млрд грн, а по факту – отримали лише 94,7 тис грн, тобто поточне недовиконання становить – 99,9%.

Ймовірно, що така тенденція збережеться і на 2016 рік. З яких коштів планує уряд фінансувати проекти регіонального розвитку? Абсурдним є план з реалізації конфіскованого майна в умовах відсутності рішень суду і взагалі-то за часів економічної кризи чи знайдуться покупці на конфісковані мільйонні та мільярдні статки корупціонерів? До речі, Уряд планує зібрати таких коштів у 2016 році на суму 13,4 млрд грн та фінансувати за ці кошти не тільки фонд регіонального розвитку , а й витрачати на реалізацію інших цілей. Таким чином можна сказати, що у 2016 році такі важливі напрями як, проекти територіального розвитку, оборони, інновацій та інфраструктури Уряд усвідомлено пропонує «злити».

Крім того запропонований до розгляду проект бюджету не є реформаторським та майже не передбачає фінансування на виконання визначених Національною радою реформ заходів. В умовах відсутності фінансових планів реформ, здійснення фінансування цих заходів забезпечуватиметься через основну діяльність відомств, відповідальних за їх виконання.

Такий проект бюджету зажене країну в глухий кут, він не забезпечуватиме необхідних темпів реформ. Сьогодні потрібно усвідомити, що без переорієнтації бюджетних видатків в інший бік – зі споживання на розвиток – виходу з кризи не буде. У 2016 р. потрібно задати вектор розвитку на майбутні роки, а не консервувати на роки вперед нашу відсталість, як пропонується бюджетним законопроектом.