Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
04.05.2015 12:09

Уряд хоче дорозпродати усі активи?

Заступник директора Інституту суспільно-економічних досліджень з питань розвитку

Головне правило бізнесу: «купуй коли дешево – продавай коли дорого». Але останні події вкотре підтвердили, що влада не збирається працювати як ефективний господар.

Головне правило бізнесу: «купуй коли дешево – продавай колидорого». Алеостанні події вкотре підтвердили, що владане збирається працювати як ефективний господар.

Нещодавно у Києві відбулася грандіозна «Міжнароднаконференція допомоги Україні» за участю перших осіб України, представниківкрупного міжнародного бізнесу. Та замість презентації інвестиційних проектів українськийУряд просто поінформував міжнародну бізнес-спільноту про наші державні активи.Очевидно, що ці активи в подальшому будуть продані за заниженими цінами. А якінакше – враховуючи низькі кредитні рейтинги країни та негативний інвестиційнийклімат в умовах військового конфлікту. 

Як свідчить статистика, за останній рікіноземний капітал тікає з України. За 2014 рік залучено мізерні 2,5$ млрд. –вчетверо менше, ніж у порівнянні з попередніми роками. Відтік капіталу за цейперіод склав 1,35 $ млрд. (курсова різниця – «мінус» 12,3 $млрд.) Томусподіватись на те, що великі інвестиції прийдуть самі, просто наївно – бізнесдобре відчуває ризики втрати вкладених коштів та неотримання прибутку.

Проте Україна отримала великий шанс: значнакількість країн у своїй спільній антивійськовій позиції, бажаючи допомогтикраїні провести економічні реформи, зібрались, щоб отримати чіткі меседжі від нашоївлади. Зокрема, отримати відповіді на питання: «Куди вкласти кошти, щоботримати зростання економіки та покращення добробуту населення? На що плануєУряд витрачати кошти допомоги? Чи можна Уряду довіряти?». Але відповіді на ціпитання перед ними, як на базарі виставили топ-100 державних підприємств, середяких авіа та морські порти, підприємства авіабудування, хімічної промисловості,енергетичної інфраструктури.

Результат очевидний: з 500 гостей з понад50 країн лише одиниці висловили готовність інвестувати. І обсяг цих коштів не є значним в порівнянні із тимипотребами, які сьогодні конче потрібні країні для відбудови зруйнованихоб’єктів, на оновлення майже зношених по всіх сферах діяльності основних фондівта створення точок зростання, які б мали «завести» двигун економіки. 

Прем’єр підсумував, що вже цього рокуУкраїна очікує до 3 млрд дол. інвестицій.  Найбільший обсяг інвестицій прийде післяприйняття закону про приватизацію державних об'єктів. Але чи є приватизаціяінвестуванням в реальний сектор? Насправді це перехід активу від одноговласника до іншого, при цьому не відбувається відтворення основних засобіввиробничого чи невиробничого призначення, створення нових, чи реконструкція ірозвиток наявних основних засобів, включно з об'єктами соціальної сфери. Післяприватизації,  в залежності відконтракту, це може бути наслідком, але зовсім не факт, що відбудеться напрактиці в умовах недосконалого українського приватизаційного законодавства тасудової системи.

    Результати длядержави будуть плачевними. По-перше, вона втратить свої активи за мізернувартість. НатомістьУряд міг би, враховуючи попередніпомилки, навчитись ефективно управляти державними об’єктами. Як свідчатьофіційні дані, надходження до державного бюджету від управління державноювласністю за останні роки перевищили доходи від приватизації, за виняткомпродажу стратегічних активів. За останні п'ять років доходи від приватизаціїстановили майже 6 млрд грн, а від управління - понад 18 млрд грн. Проданіпідприємства і далі приносили б прибуток у бюджет без їх відчуження.

По-друге, кошти від приватизації підуть на«проїдання», оскільки інвестиційних проектів, куди в цьому випадку доцільнобуло б вкласти кошти від приватизації, у влади все ще немає. А тепер вже і небуде важливих та ефективних державних підприємств, дивіденди від діяльностіяких щороку отримував бюджет для подальшого перерозподілу на соціальні таінвестиційні цілі.

Висновок: поки не пізно, владі слідзмістити акценти на пошук реальних проектів розвитку та не продавати державніактиви за безцінь. А під час наступних інвестиційних конференцій в США таНімеччині спробувати повернути собі імідж мислячого управлінця та презентуватисаме інвестиційні проекти, а не державні активи для розбазарювання. Для цьогодержава має розробити ефективну інвестиційну політику. Наразі усе свідчить проте, що Уряд самоусунувся від управління інвестиційним процесом, суттєвогальмуючи економічний розвиток країни.

 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи