"Ми зможемо до кінця року відновити процеси кредитування реального сектору економіки"

Народний депутат України, секретар Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, член Ради НБУ, кандидат економічних наук Юрій Володимирович Полунєєв прокоментував на прохання газети "Правдошукач" актуальні проблеми кредитування банками реального сектору економіки.

- Чи протидіє Національний банк України, законодавча і виконавча влада таким явищам, коли банк - наприклад, "Укрсоцбанк" - відмовляє в кредитуванні реальному сектору економіки, підприємствам, яким вже були обіцяні кредити і відмова ставить їх на межу банкрутства, а закордонні власники банку прагнуть вивезти капітал за кордон?

Перше, що зробила Верховна Рада - нещодавно ухвалила законопроект 3585, який забороняє дострокове погашення валютних кредитів нерезидентам. Більшість кредитів, які були надані українским банкам з іноземним капіталом, ідуть від їх материнських компаній. Капітал виводиться саме за допомогою дострокового погашення цих позик.

Наприклад, надали субординований борг в капітал - це має бути мінімум п'ять років. Тепер вирішили: "давайте скоротимо строк погашення боргу, бо ми хочемо вивезти гроші". Закон забороняє це робити принаймні до 1 січня 2011 року, як антикризовий захід. Тому ми вже поставили певний бар'єр на шляху вивозу капіталів.

По-друге, Національний банк знизив на 1% вартість кредитних ресурсів. Хай це невеликий розмір зниження, але все-таки перший крок у важливому напрямку до здешевлення кредитних ресурсів, які мають надійти до реального сектору.

По-третє, наскільки мені відомо, НБУ постійно працює над удосконаленням своєї власної регулятивної бази, для того щоб стимулювати банки працювати з українськими позичальниками.

Безперечно, ніхто не може примусити банк кредитувати клієнтів, якщо банк цього не хоче або боїться ризиків. З іншого боку, ми - зокрема, народні депутати - наполягаємо на тому, що, коли банк отримує державну підтримку, він має обов'язково брати на себе зобов'язання стосовно кредитування підприємств і компаній в Україні. Питання і проблема є, але вона поступово вирішується.

- Які ще заходи зараз необхідні для вирішення цієї проблеми?

Я би сказав так: найважливіше сьогодні - розв'язати кризу довіри в банківській системі, провести санацію банківської системи і, принаймні, завершити перший етап цієї санації - рекапіталізацію деяких українських банків.

По-друге, і це вже проблама завтрашнього дня - яким чином нам розв'язати питання щодо так званих "поганих боргів". Можливо, є декілька мільярдів гривень "поганих кредитів", але по всіх оцінках, по результатах аудиту банківська система України виявилася достатньо резистентною до кризи. Про це говорять обсяги потрібного рефінансування, які менші за ті, що очікувались раніше, набагато менший за прогнози обсяг "поганих активів".

Санацію банківської системи можна дійсно ефективно реалізувати. Для цього потрібно, щоб працював парламент, приймав важливі законопроекти. Один із них був прийнятий - це законопроект уряду про механізм рекапіталізації банків, який дає уряду і Національному банку інструменти для здійснення реструктуризації банківської системи.

Я думаю, що, рухаючись поволі в цьому напрямку, ми зможемо до кінця року відновити процеси кредитування. Незважаючи на постійну політичну кризу, все-ж таки відновити кредитування реального сектору.

* * *

P. S.

Один знайомий блогер розповів таку історію про рефінансування банків. Власник деякого банку Ікс підчистив основний рахунок цього банку і втік. Всі в шоці, начальники філій теж виявилися обдуреними. Комісія вирішує вислати, скажімо, 300 мільйонів гривень рефінансування і доручити управління тимчасовій адміністрації. В понеділок на рахунок банку адходять гроші, в середу чи четвер приїжджає та адміністрація, а основний рахунок вже знов пустий. Після цього адміністратори продовжують ходити "на роботу" і робити вигляд, що вони щось там вирішують - бо оголосити банк банкрутом їм заборонив Нацбанк.