блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
30.05.2017 09:39

Боротьба з корупцією чи знищення конкурентів?

Юрій Шеляженко Редактор газети «Правдошукач»

Якщо не пощастило виграти тендер – можна заручитися підтримкою антикорупційних чиновників і сфабрикувати кримінальне провадження.

Парти в школі


Якщо у боротьбі за держзамовлення не пощастило виграти тендер – можна заручитися підтримкою антикорупційних чиновників, посадити конкурентів на лаву підсудних і далі без них освоювати жаданий бюджет.

При цьому кримінальне провадження може бути сфабриковане на рівному місці, наприклад, через вимишлену змову та підробку документа, який принципово неможливо підробити.

Подібні обвинувачення, засновані на припущеннях, всупереч кримінально-процесуальному закону, пред’явив слідчий дарницької поліції Дмитро Кириченко підприємцю Вадиму Вусу та керівнику ТОВ «Брік Меблі» Олені Лотоцькій, які нині мають постати перед судом.

Цей підприємець і ТОВка два роки тому брали участь у відкритих торгах із закупівлі учнівських парт, які проводилися Управлінням освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації. Тендер виграв Вадим Вус, який запропонував найнижчу ціну близько 1,3 млн грн. і після укладення з ним договору сумлінно поставив школам парти, ніяких претензій йому не пред’являлося.

На той самий тендер подали заявки підприємець Валентина Алімова зі Слов’янська Донецької області та товариство «Компанія «Гамаюн». Їх не допустили до участі в тендері через неналежно оформлену документацію, хоча їх цінові пропозиції були значно нижчими (близько 1,1 млн та 996 тис. відповідно). Втім, рішення чиновників райадміністрації не дивне. Хто завгодно може обіцяти щедрі поставки за копійки. Мають бути документальні гарантії того, що це не фірма-пустишка, яка може зникнути, як тільки урве копійку з бюджету, а школи залишаться без парт.

Замість того, щоб краще підготуватися до наступного тендеру, компанія «Гамаюн» звинуватила конкурентів та чиновників у корупції. Скаргу перевіряла в.о. начальника управління з питань запобігання та протидії корупції міської адміністрації Віра Олійник. У її доповідній записці на ім’я міського голови Віталія Кличка йдеться, що в ході перевірки було виявлено: Вус та Лотоцька є співзасновниками товариства «Виробниче об’єднання «Учмеблі», тому, нібито, є пов’язаними особами згідно із Податковим кодексом України, і їх пропозиція була «безпідставно не відхилена», а пропозиція «Компанії «Гамаюн» була «безпідставно відхилена».

Висновок пані Олійник про пов’язаність Вуса та Лотоцької виглядає дивно. «Виробниче об’єднання «Учмеблі» взагалі не брало участь у тендері, а про те, чи є учасники пов’язаними особами у сфері держзакупівель, слід судити згідно із профільним законом «Про здійснення державних закупівель», а не згідно із Податковим кодексом України, який регулює зовсім іншу сферу правових відносин. На сьогодні те, що вони не є пов’язаними особами, підтверджено навіть висновком науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького.

Пані Олійник теж можна зрозуміти. Їй потрібно було показати успіхи в боротьбі з корупцією, вона дбала про економію бюджетних коштів і не до кінця розібралася, вислухала тільки одну сторону. Ми не можемо, з огляду на презумпцію невинуватості, припускати, що скаржники її «мотивували». Чи, наприклад, підозрювати, що вони найняли підприємця-переселенку у скрутному становищі, щоб скласти собі фіктивну конкуренцію на тендері, та виграли б тендер, якщо б не завадила прискіпливість чиновників та акуратність реальних конкурентів при оформленні тендерної документації. Але те, що доповідна записка пані Олійник недостатньо об’єктивна, видно з голослівної заяви про «безпідставність» відхилення пропозиції «Компанії «Гамаюн», тоді як у звіті про результати проведення торгів, опублікованому навіть в Інтернеті, перераховані конкретні недоліки тендерної документації цієї компанії. В доповідній записці про перевірку вказаних недоліків та взагалі про факт їх зазначення не сказано жодного слова.

Так чи інакше, а доповідна записка пані Олійник лягла в основу кримінального провадження. Вуса та Лотоцьку обвинувачують у злочині за ч.1 ст. 366 КК України – внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей. Нібито, вони склали неправдиві довідки про те, що учасник процедури закупівлі не є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури.

Таке обвинувачення на адресу підприємців є абсурдним з трьох причин.

По-перше, вони не є пов’язаними особами, що очевидно будь-якому грамотному юристу і зараз вже підтверджено експертизою.

По-друге, за юридичною суттю довідка про те, що учасник процедури закупівлі не є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури, є цілком формальною декларацією доброчесності – тобто, має оцінний, а не фактичний характер, і тому не може бути об’єктивно правдивою чи неправдивою. Це точка зору, з якою можна погоджуватися чи не погоджуватися, але не факт, який можна довести або спростувати на практиці поза будь-яким розумним сумнівом. При складанні довідки про те, що учасник процедури закупівлі не є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури, в ній, по суті, заявляється лише суб’єктивний намір не вступати в змову з іншими учасниками, але ніяк не об’єктивні факти. Адже добросовісний учасник не знає і не може контролювати, хто, крім нього, бере участь в закупівлі. Ця інформація стає відомою лише тоді, коли всі пропозиції подані та розкриті, при підведенні підсумків тендеру.

І по-третє, склад злочину за ч.1 ст. 366 КК України обов’язково включає умисел, який треба довести. Мають бути докази того, що на момент складання довідок Вус та Лотоцька знали про участь один одного у тендері. Але всі учасники тендеру, включаючи «Гамаюн», подали свої пакети документів приблизно в один час, зранку в день розкриття тендерних пропозицій. Оскільки довідки готувалися у попередні дні, на той момент жоден з майбутніх учасників тендеру ще не був учасником тендеру, бо фактично не подав заявку на участь. Тим більше, що до участі особи можуть бути допущені чи не допущені лише після подання всіх тендерних пропозицій. Тому умислу на складання неправдивої довідки у жодного з учасників тендеру явно нема.

У підсумку, фірма, яка навіть не здатна нормально підготувати тендерну документацію, руками держави жорстоко розправляється з конкурентами. Робочий час та ресурси антикорупційних підрозділів та правоохоронних органів витрачаються дарма на вигадування злочину, якого не було і не могло бути. Все це викликає сумніви у професіоналізмі тих, хто робить підприємців заручниками невміння чиновників організувати нормальні, стабільні та конкурентні тендерні процедури. І коли люди питають, чому росте прірва між розкошами влади та злиднями народу в Україні, згадайте, як ті, хто непогано живе на зарплату держслужбовців та силовиків, роблять з бізнесу цапа-відбувайла, що приноситься в жертву за чужі помилки.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.