Чи актуальне питання захисту від недобросовісної конкуренції?

Конкуренція сприяє розвитку економіки , бо конкурентне середовище зумовлює підвищення якості товарів та послуг, що отримують споживачі, також до позитивних моментів конкуренції відноситься залучення інвестицій та розвиток бізнесу в країні загалом. Додатково слід зазначити, що конкуренція унеможливлює появу монополій, які встановлюють високі ціни, створюють для свого збагачення штучний дефіцит. Проте, конкуренція є різною та може бути як добросовісною, так і недобросовісною , яка негативно впливає на підприємницьку діяльність та економіку.

Компанії, у разі досягнення значних успіхів у своїй діяльності, при значному збільшенні попиту на свою продукцію чи послуги поступово формують ділову репутацію та добре ім’я, але згодом можуть буди об’єктами посягань з недобросовісної конкуренції . Найпоширенішими порушеннями є виготовлення аналогічного або схожого до ступеню схожості товару іншими виробниками, але більш низької якості, реклама або просування у мережі Інтернет

Нормативна база , що регулює питання недобросовісної конкуренції є досить широкою та включає в себе, зокрема, такі нормативно правові акти, як Конституція України, Господарський кодекс України, Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закон України «Про Антимонопольний комітет України», а також Паризьку конвенцію про охорону промислової власності, учасником якої в тому числі є Україна.

Недобросовісною конкуренцією відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Конституцією України, а саме ст. 42 передбачено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Згідно статті 23 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України», діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

Якщо брати судову практику з цього питання, то в основному суть позовів стосується інформації, яка може вводити в оману споживачів продукції, що призводить до виникнення недобросовісної конкуренції . У справі № 921/918/13-г/7 було з’ясовано, що акціонерне товариство «Галичина» є власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг "З ЧИСТИХ КАРПАТ". За цим зареєстрованим позначенням маркувалась молочна продукція товариства (кефір, йогурт, молоко тощо). Тернопільським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було з’ясовано, що АТ «Галичина» порушило законодавство про захист економічної конкуренції, через поширення інформації, що вводить в оману невизначене коло осіб. Практично весь обсяг сировини надходить з Львівської області та адміністративних областей, що не відносяться до Карпатського регіону, через це дії Товариства ставлять його у більш вигідне становище у конкуренції та надають йому переваги серед інших суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва молочних продуктів і дотримуються вимог законодавства України. У даній справі Вищий господарський суд України постановив задовольнити касаційну скаргу Комітету, скасувавши при цьому рішення апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У справі № 5011-39/13172-2012 суд касаційної інстанції розглянув позов, що ґрунтувався на тому, що відповідач у справі, ТОВ «Яричів» на думку Антимонопольного комітету України використовуючи позначення "Вершковий" у назві свого продукту крекер "Вершковий Yarych" вводить в оману споживачів стосовно товару та його споживчих властивостей. Вищим господарським судом України, як і попередніми інстанціями було відмовлено у задоволенні касаційної скарги Комітету через те, що відсутні законодавчі підстави вважати товар відповідача таким, що вводить в оману, що також додатково було належним чином підтверджено висновком експерта.

У справі № 910/21781/14 скаржник просив Вищий господарський суд України скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити касаційну скаргу мотивуючи це тим, що судами було порушено положення Закону України «Про захист економічної конкуренції». Суть справи полягає в тому, що до відділення АМК надійшла заява гр. Костяєва О.Б. про поширення ТОВ "Аптека низьких цін ТМ" інформації, що вводить в оману споживачів у зв'язку з розміщенням реклами такого змісту: "Аптека низьких цін. Рішення малих та великих проблем. Знижка - 11 %". Комітет надіслав Товариству вимогу про надання протягом 15 днів всієї необхідної інформації та документів, але ТОВ не виконало ці вимоги у зазначений строк, в результаті чого Комітет виніс рішення про застосування санкцій у вигляді штрафу. Суди усіх інстанцій були одностайними та виносили рішення на користь Комітету, який діяв чітко в межах чинного законодавства України про захист економічної конкуренції, тому касаційна скарга Товариства була залишена без задоволення, а рішення попередніх інстанцій – без змін.

У справі № 5011-76/17655-2012 скаржник вимагає скасувати рішення попередніх судів, а справу передати на новий розгляд. Вищим господарським судом України було відмовлено у задоволенні касаційної скарги. Скаржник на сайті інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" розмістив інформацію такого змісту: "План-Еко" и компанія Windkraft Nord (WKN, Германия) припинили співпрацю з будівництва вітрових електростанцій в Україні, - повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" директор "План-Еко" Володимир Миханюк. За його словами, причиною розриву співпраці стало різне бачення компаніями подальшого розвитку бізнесу. "WKN не збирається будувати ВЕС в Україні, їх кінцева ціль - проектування та продаж проектів". Третя особа у справі - компанія ВКН Віндкрафт Норд АГ, звернулася до інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" для отримання відомостей щодо поширеної інформації, публікація цих відомостей була підтверджена. Насправді ця інформація була неправдивою, що призвело до введення в оману невизначеного кола осіб. Позивач та третя особа у справі є конкурентами на ринку проектування та будівництва ВЕС, а відтак, розповсюдження позивачем невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про причини розірвання договору про спільну діяльність та відсутність наміру у третьої особи будувати ВЕС на Україні, сприйняття якої (інформації) може мати наслідком відмову від подальшої співпраці, переорієнтації на іншого партнера, має ознаки недобросовісної конкуренції. Тому суд відмовив скаржнику у задоволенні касаційної скарги та вирішив рішення попередніх інстанцій залишити без змін.

Отже, питання недобросовісної конкуренції є завжди актуальним. Окрема увагу слід приділяти інформації, що отримує кінцевий споживач. Так як з одного боку така інформація повинна відповідати ЗУ «Про захист прав споживачів» та суміжним нормативним актам, так і не порушувати законодавство у сфері недобросовісної конкуренції. Якщо звернути увагу на судову практику таких справ, то можна помітити, що рішення суду досить різняться, тому при порушенні Ваших інтересів готуйтесь до судових справ максимально ретельно і виважено.