блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
15.05.2018 21:34

Енеїда: переслідування по гарячих слідах

Ігор Руденко Магістр міжнародного права, адвокат

«Умови здійснення права на переслідування по гарячих слідах ... мають бути виконані у сукупності. Кожна з них має бути виконати аби переслідування було законним у відповідності до Конвенції».

Тепер я вже зрозумів, що справи кепські

День триффідів, Джон Віндем

 

Повернуся до яхти «Пірра», доля екіпажу якої власне спричинила інтерес до Греції та надихнула на серію дописів. Отже, нагадаю фабулу справи.

Пізнім вечором суботи 23 вересня 2017 року в 40 морських милях на південний захід від острова Венетіко (Venetiko) в міжнародних водах  була затримана Береговою охороною Греції (Hellenic Coast Guard) прогулянкова яхта під прапором Австрії. На борту яхти знаходилось 63 мігранти з Пакистану та 2 члени екіпажу – громадяни України. Двох  рокнрольщиків громадян України звинуватили у сприянні незаконному переміщенню з Греції громадян третіх країн (негромадян Європейського Союзу), які не мають права в'їжджати на територію Греції або яким заборонено з будь-якої причини, та як осіб, які забирають таких громадян з зовнішніх чи внутрішніх пунктів кордонів з метою їх переміщення на територію країни-члена ЄС.

За даними слідства яхта була затримана у точці з координатами 36° 06' 50" N та 21° 27' 48" E, тобто у міжнародних водах (так у ухвалі суду, насправді ж у виключній економічній зоні EEZ – прим, авт.). Також повідомляється, що яхта була викрадена ще на початку вересня з острова Родос. Знаходження яхти в EEZ не має значення для фабули справи, однак маємо бути точними у юридичних термінах. Головне – поза прилеглою зоною.

Тема переслідування по гарячих слідах була частково висвітлена в минулій статті. Хочу зупинитися на ній більш детально, оскільки затримання яхти всупереч вимог закону може стати підставою для визнання затримання наших громадян і наступного тримання їх під вартою незаконними. Змушений розбиратися у цій проблемі «на відстані» із-за відсутності захисника у двох затриманих громадян України. Отже, поїхали.

Відповідно до § 1 (b) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом.

Для того, щоб відповідати вимогам законності, тримання під вартою має здійснюватися «відповідно до процедури, передбаченої законом». Це означає, що тримання під вартою має відповідати матеріальним і процесуальним нормам національного права (Del Río Prada проти Іспанії [ВП], § 125) чи міжнародного права, коли це доречно (див. серед багатьох інших, Medvedyev і Інші проти Франції [ВП], § 79; Toniolo проти Сан-Марино і Італії, § 46).

Отже, розглянемо ці норми міжнародного права, на які автор уперто посилається для заперечення законності затримання та наступного попереднього ув’язнення громадян Україні в даній справі.

Спочатку нагадаю фізичні розміри морів та зон з огляду на юрисдикцію держав:

1)       територіальне море – виключна юрисдикція прибережної держави (до 12 морських миль);

2)     прилегла зона – юрисдикція в певних питаннях, зокрема міграційних правопорушень (до 12 миль від лінії територіального моря);

3)      виключна економічна зона EEZ – юрисдикція з питань економічної експлуатації морських ресурсів (до 200 миль);

4)     відкрите море – все, що за межами EEZ – юрисдикція будь-якої держави (виключно військові кораблі) відповідно до вичерпного переліку правопорушень, а саме: торгівля людьми/рабство, тероризм, піратство, торгівля наркотиками та інше, що не підпадає під фабулу нашої справи.

 

Виключенням із загальних правил юрисдикції є, зокрема, переслідування по гарячим слідам, котре повинно відповідати нормам, прописаним у Конвенції ООН з морського права (UNCLOS 1982).

 

Право переслідування по гарячих слідах (hot pursuit)

Відповідно до ст. 111 Конвенції ООН з морського права, переслідування по гарячих слідах іноземного судна може бути розпочато, якщо компетентні власті прибережної держави мають достатні підстави вважати, що це судно порушило закони і правила цієї держави. Таке переслідування повинно розпочатися тоді, коли іноземне судно або одна з його шлюпок знаходиться у внутрішніх водах, в архіпелажних водах, в територіальному морі або прилеглій зоні держави, яка переслідує, і може тривати за межами територіального моря або прилеглої зони тільки за умови, якщо воно не переривається. Не потрібно, щоб в той час, коли іноземне судно, яке плаває в територіальному морі або прилеглій зоні, отримує наказ зупинитися, судно, яке віддає цей наказ, також знаходилось у межах територіального моря або прилеглої зони. Якщо іноземне судно знаходиться в прилеглій зоні, визначеній у статті 33, переслідування може розпочатися тільки в зв'язку з порушенням прав, для захисту яких встановлено цю зону (зокрема – міграційного законодавства - авт).

Щоб переслідування по гарячим слідам було законним, відповідало процедурі, мають бути виконані наступні умови у сукупності.

Перш за все, переслідування має розпочатись саме по гарячим слідам, тобто негайно після правопорушення. Крім того, переслідування має відповідати ряду критеріїв:

1)        прибережна держава має мати достатні підстави вважати, що судно порушило закон;

2)     переслідування має початись тоді, коли іноземне судно знаходиться у внутрішніх водах, в архіпелажних водах, в територіальному морі або прилеглій зоні держави, яка переслідує;

3)      переслідування має бути безперервним;

4)   переслідування може розпочатись тільки після подачі візуального або звукового сигналу зупинитись з дистанції, яка дає можливість побачити або почути цей сигнал.

Достатні підстави (good reason to believe)

Достатні підстави це не проста підозра типу «він виглядав підозріло» чи «вчора у сусідньому районі зняли колеса з авто». Як зазначають коментарі, достатні підстави це більше ніж підозра і, звичайно, менше аніж встановлена судом вина у вчиненні злочину.

Візуальний чи звуковий сигнал зупинитися

Переслідування може бути розпочате лише після подачі сигналу зупинитися, зорового або звукового, з дистанції, яка дозволяє іноземному судну побачити або почути цей сигнал. Наразі, ця норма Конвенції викликає критику з огляду на сучасні технології комунікацій, однак норма є норма. Однак, в окремій думці по справі m/v Saiga, що розгладалася в Міжнародному трибуналі з морського права,  суддя Андерсен звернув увагу на необхідність доказування при передачі сигналу засобами радіозв’язку. На його думку, на підтвердження подачі сигналу по радіо, слід надати у вигляді доказів не тільки судові журнали корабля, що переслідує, а також докази прийняття сигналу на судні, яке переслідують. Одним словом, як докази мають бути витребувані всі судові журнали (ships logs) у будь якому випадку - і як докази передачі сигналу, а також як докази того де, як і чому корабель змінював курс для встановлення моменту початку переслідування тощо. Має також бути допитаний капітан корабля та чергові офіцери (як мінімум).

Безперервність переслідування

Безперервність переслідування не означає звісно переслідування одним кораблем і без зупинок. Судно може передаватись від одного корабля до іншого, а також бути скерованим з центру контролю чи спостереження. Корабель також може припиняти фізичне переслідування з огляду на погодні умови та час доби (ніч приміром). Однак воно має бути безперервним у функціональному розумінні постійного контролю і керованості.

Позиція судна

На початок переслідування, судно має знаходитись в територіальному морі або в прилеглій зоні (для нашого випадку з огляду на пред’явлене обвинувачення у порушенні встановленого порядку міграції – вїзду/виїзду).

Міжнародний трибунал ООН по морському праву у справі судна m/v Saiga (St. Vincent and the Grenadines v Guinea, 1999) заявив, що «умови здійснення права на переслідування по гарячим слідам ... мають бути виконані у сукупності. Кожна з них має бути виконати аби переслідування було законним у відповідності до Конвенції».

Висновки

Pacta sut servanda – договори мають виконуватися. Це основний імперативний принцип міжнародного права, що закріплений, зокрема у ст. 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів (1980). Притому кожний діючий договір має виконуватися добросовісно. Держава має утримуватися від дій, котрі позбавили б договір його об’єкта та мети.

Конвенція ООН з морського права встановила загальний принцип свободи вільного плавання у відкритому морі. Встановлено також деякі виключення з загального принципу в частині реалізації суверенних прав держав та захисту економічних інтересів. Переслідування по гарячим слідам є одним із таких виключень із правила і, як виключення, має здійснюватися строго до умов, передбачених Конвенцією аби не завдати шкоди принципу вільного плавання. Криза з мігрантами, складні відносини з цього питання з ЄС та Турцією не є підставами невиконання взятих на себе зобов’язань. Відповідно до ст. 300 Конвенції ООН з морського права, держави-учасниці добровільно і добросовісно виконують взяті на себе зобов'язання за цією Конвенцією і здійснюють права і юрисдикцію та користуються свободами, визнаними у цій Конвенції, таким чином, щоб не допускати зловживань правами.

Отже, за наявних данних, слід прийти до висновку, що затримання і наступне взяття під варту членів екіпажу яхти Пірра, не відповідають матеріальним і процесуальним нормам міжнародного права і, як наслідок, є порушенням § 1 (b) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини. Яхта була затримана в 40 морських милях від берега, тобто за межами прилеглої зони. Яхта не отримувала до затримання сигналу зупинитись і є підстави вважати, що не були виконані й інші умови переслідування по гарячим слідам, тобто має місце невідповідність передбачуваній законом процедурі. Адже Греція є стороною/учасником всіх згаданих тут міжнародних договорів.

Окей, скаже уважний читач -  і що з того? І добавить – припустімо, що суд визнає незаконним затримання і тримання під вартою і в тому ж засіданні візьме під варту згідно кримінального процесуального кодексу. Цинічно як і саме затримання відповім – просте звільнення з-під варти у цій справі не означає, що особу все ще не позбавлено волі. Адже особу під примусом та всупереч закону було доставлено під юрисдикцію держави, а отже не про яке звільнення особи шляхом тільки винесення відповідної постанови бути не може допоки ця особа не позбавиться примусу бути в межах цієї юрисдикції (а отже позбавлена свободи) і як наслідок має право покинути цю юрисдикцію без перешкод, або залишитись там по своїй волі.  

Як зазначив Європейський суд з прав людини, те, що на особу не було вдягнено наручники, не було замкнено у камері або у інший спосіб фізично обмежено, не є вирішальним чинником для встановлення факту позбавлення свободи (M.A. проти Кіпру, § 193). Для того, щоб визначити, чи було особу «позбавлено свободи» у значенні статті 5, відправною точкою повинна бути її конкретна ситуація, і необхідно враховувати ряд критеріїв, таких, як тип, тривалість, наслідки і спосіб реалізації відповідного заходу (Guzzardi проти Італії, § 92; Medvedyev і Інші проти Франції, § 73; Creangă проти Румунії, § 91). Позбавлення свободи не обмежується класичним випадком тримання під вартою після арешту або засудження, а може мати багато інших форм (Guzzardi проти Італії, § 95).

Можна закинути наївність такій правовій позиції, але вона не більш «наївна» ніж, приміром, посилання на право людини на справедливий суд ст. 6 Європейської конвенції з прав людини. Додам словами героя Джека Ніколсона з кінофільму Пролітаючи над гніздом зозулі – я хоча б спробував ))

 

Щоб врятуватись, потрібно всього-на-всього почати діяти.

к/ф Пролітаючи над гніздом зозулі

 

 

lexmaritime@gmail.com

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.