Допінгова велич

Днями Всесвітнє антидопінгове агентство ( WADA ) оприлюднило підсумки незалежного розслідування у справі російських атлетів щодо вживання ними заборонених допінгових препаратів під час олімпіади в Сочі. Голова агентства Річард Макларен офіційно заявив, що вживання спортсмена допінгу контролювалося державою, зокрема Міністерством спорту та ФСБ.

Однак Володимир Путін назвав ці заяви «втручанням політики в спорт», намаганням дискредитувати російських легкоатлетів і російський спорт загалом. Зрештою, нічого нового. Маємо стандартне виправдання за допомогою перекладення своїх гріхів на ворожу політику агресивного Заходу, який різними шляхами намагається підважити велич «руского міра». Та попри типову поведінку відстоювання власної манії величі, кожного разу важко припинити дивуватися зашкарублому цинізму і подвійним стандартам російської влади. Виходить, що прийом спортсменами заборонених речовин під повним контролем уряду і ФСБ – це не втручання політики у спорт, а от об’єктивне встановлення цього факту – політизація, за якою стоїть недружня рука Заходу. Просто якийсь сюрреалізм. Із помпезного символу відродженої і могутньої путінської Росії, із гучного загальнонаціонального тріумфу сочинська олімпіада перетворилася на яскравий символ авторитарної показухи. Вона продемонструвала, наскільки штучним є авторитет країни, яку Путін «підняв із колін». Велич сучасної Росії – це тільки масове уявлення, яке Кремль постійно вводить росіянам ін’єкціями зовнішніх війн, пропаганди і допінгів. Суспільство, що не визнає власних пороків, насправді є слабким суспільством, приреченим на існування в паралельному, а головне не здатному до розвитку світі.