Парламент працюватиме краще, коли депутати припинять думати про вибори

Сьогодні під час Погоджувальної ради лідер «Опозиційного блоку» Юрій Бойко заявив, що його фракція готова скласти депутатські мандати з метою добитися розпуску діючого парламенту і проведення дострокових парламентських виборів. Для розпуску Верховної Ради необхідно, щоб принаймні третина депутатів склала свої мандати. А так як на даний момент без обранців з Криму і Донбасу український парламент налічує не 450, а 416 нардепів, то для розформування законодавчого органу, за логікою Бойка, достатньо, щоб від депутатських крісел добровільно відмовились лише 117 депутатів (а не 150). Враховуючи, що фракція «Опоблоку» має 43 особи, для розпуску ради теоретично треба ще 74 депутата, згодних скласти мандат. На перший погляд, все чітко і послідовно. Але насправді це не так. По-перше, в переліку підстав для розпуску парламенту в Конституції немає вище зазначеної підстави. По-друге, в тому ж «Опоблоці» велика кількість депутатів – мажоритарними. Це означає, що в разі складання ними своїх повноважень, будуть оголошені проміжні вибори в їх округах, а не дострокові вибори до Верховної Ради загалом. Зрештою, розбиратися в юридичній безграмотності заяви Бойка немає сенсу. Зрозуміло, що це не більше, ніж спроба «потролити» коаліцію і створити в суспільстві установку на неминучість дострокових виборів до парламенту.

Однак найбільше вражає зміст аргументації, за допомогою якої лідер «Опоблоку» виправдовував необхідність розпуску чинної Ради. За його словами, потреба у припиненні повноважень цього парламенту викликана його неякісною роботою. Що ж, важко щось заперечити. Головне, що це говорить очільник фракції, яка не голосувала щонайменше за 90% важливих для країни законів і рішень. І це не були суто ідеологічні, ціннісні акти чи суто політизовані рішення, систематичний бойкот яких завжди виправдовує статус будь-якої опозиції. В абсолютній більшості це були законопроекти, яких потребувала економіка, захист суверенітету держави, яких вимагали завдання макрофінансової стабілізації, боротьби з корупцією, реформування органів державної влади тощо. Не підтримуючи всі ці законопроекти, «Опоблок» майже ніколи не пропонував жодних конструктивних альтернатив. А тепер виявляється, що парламент працює неякісно.

Так, Верховна Рада могла б працювати краще. Значно краще. Депутати могли б принести країні куди більше користі, ніж приносять. Але для цього треба брати й працювати, розробляючи потрібні законопроекти, а не думати про те, як ліпше дискредитувати політичних опонентів, більше сподобатися виборцям і в який спосіб розпустити парламент. На жаль, багато політиків навмисно саботують ефективну парламентську діяльність для того, щоб використати це як аргумент на користь чергових виборів і отримати більший шматок парламентського пирога в майбутньому. «Неякісна робота парламенту» – це те, що їм потрібно в якості інструменту збільшення свого впливу, а не те, що вони мають намір реально виправляти.