Поки відомі політики вперто вимагали від уряду знизити ставку ренти для газовидобувних компаній, бо, мовляв, їм надто скрутно і видобуток виходить нерентабельний, ці самі компанії розкрадали в держави мільйони гривень. Сьогодні керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулося з поданням до ГПУ щодо позбавлення організатора корупційних схем, народного депутат Олександра Онищенка депутатської недоторканності. За даними НАБУ і САП, в розкраданні грошей головної газовидобувної компанії країни брали участь близько 20 посадовців держпідприємств на чолі з самим Онищенком.
Наступним кроком у цій гучній справі має стати підписання генпрокурором зазначеного подання, після чого вже Верховна Рада повинна ухвалити рішення – знімати чи ні з нардепа недоторканність. Беручи до уваги те, що цього разу вже не йде мова про якісь 100 тис. гривень хабара, за якого свого часу позбавили імунітету Ігоря Мосійчука. Йдеться про десятки й сотні мільйонів. Тож можна бути впевненим, що складна політична ситуація в парламенті обіцяє чимало проблем, гучних заяв і перипетій у справі Онищенка. Але важливо інше. Зараз мало хто з громадян вірить в те, що гачок справедливості не зірветься з великої рибини, як вже траплялося багато разів у нашій недавній історії. Суспільство твердо переконане, що справу не доведуть до кінця, а винних точно не притягнуть до відповідальності, і, безумовно, ця впевненість далеко не безпідставна. Практично всі думають однаково, мовляв, черговий фарс. Тому якщо громадян не переконають у протилежному і нині, повернути довіру суспільства до правоохоронної системи вже навряд вдасться і в подальшому. Цей випадок має всі шанси однаково стати або переломним моментом в процесі боротьби з корупцією у великих масштабах, або остаточним провалом і демонстрацією повної неспроможності державних органів боротися з паразитуванням політиків і олігархів на національному багатстві України. Відповідальність посилюється ще й тим, що це фактично перша гучна справа нових антикорупційних структур – НАБУ і САП, на які покладаються останні сподівання в наведенні порядку у владі. Нарешті, своє справжнє обличчя має показати і парламент, йдучи на зустріч правоохоронцям або ж прикриваючи злочинців збереженням депутатського імунітету. Словом, в найближчий час багато потаємного стане явним.