Французький парламент більше не хоче санкцій проти Росії

Після того, як вчора ввечері Сенат Франції ухвалив резолюцію про звернення до уряду щодо поступового скасування санкцій проти Росії, в Україні розпочалася заспокійлива інформаційна кампанія. Вітчизняні ЗМІ всі як один взялися переконувати широку аудиторію, що це голосування не матиме жодних серйозних наслідків, адже рішення має суто політичний характер і формально не є зобов’язуючим.

Формально все правильно. Але те ж саме говорили і про нідерландський референдум щодо Угоди про асоціацію Україна – ЄС, який теж був консультативним і не зобов’язував уряд країни приймати якісь рішення. І що маємо на виході? Сьогодні влада Нідерландів збирається внести серйозні поправки до зазначеної Угоди, мета яких – позбавити Україну доступу до фінансових джерел ЄС, унеможливити військово-технічну підтримку Києва з боку Європейського Союзу та гарантувати, що Україна не стане членом ЄС. От вам і рекомендаційне голосування.

Подібна ситуація зараз складається і з Францією. Урядовці і справді не змушені втілювати в життя політичні декларації парламентарів, однак і нехтувати ними точно ніхто не буде. Причина лежить на поверхні: парламент ближчий до виборця, відтак ігнорувати волю депутатів значить підписати собі вирок політичного забуття. Ні президент, ні уряд на такий крок не підуть. Крім цього, показовим є й те, що резолюцію про скасування санкцій підтримали обидві палати французького парламенту, при чому в Сенаті за неї проголосували більше 300 законодавців, тоді як проти виступили лише 16. Тобто абсолютна більшість французьких політиків підтримує ідею поступового зняття санкцій з РФ. Цей факт є тенденційним і, безумовно, визначатиме реальний політичний курс однієї з держав-лідерів ЄС в подальшому.

Звісно, для України такі тенденції є невтішними, але й не катастрофічними. Від самого початку україно-російського протистояння ми мали бути свідомими того, що санкції не триватимуть вічно, адже вони дорого обходяться не тільки Москві, а й країнам ЄС. Пом’якшення економічних обмежень проти Росії неминуче вже у близькому майбутньому. І замість того, щоб марно переконувати самих себе, ніби цього не станеться, всім нам краще спільно шукати способи ефективної поведінки в нових умовах. Без зайвої паніки і загостреного почуття зради.