Дострокові вибори до парламенту поставлять хрест на реформах

Існує чимало аргументів проти дострокових виборів до Верховної Ради. Натомість прихильники оновлення парламенту мають лише один, проте залізний аргумент – політична безвихідь, з якою зіштовхнулась Рада 8-го скликання. Дійсно, шанси на те, що діючий парламент знайде потенціал для об’єднання заради подальшої спільної роботи, майже нульові. Тому, виходячи з політичної доцільності, поглиблювати цю кризу інтересів просто немає сенсу.

Однак, крім суто політичних мотивів, є ще й соціально-економічна реальність в країні, яку політика відверто перетворює в хаос. Якщо говорити зовсім лаконічно, то з перевиборами про реформи можна забути. Ні для кого сьогодні не секрет, що в новому виборчому процесі зацікавлені лише партії, які нині мають доволі обмежений вплив у парламенті і всіляко прагнуть його розширити за рахунок виборів. Гра на електорат спокушає ці сили вдаватися до критики непопулярних реформ та відвертого популізму. Тому, як тільки передвиборча кампанія стартує, популісти просто в силу своїх електоральних стратегій за жодних умов не голосуватимуть ні за податкову реформу, ні за реформу децентралізації чи правосуддя. Ризикну припустити, що напередодні нових виборів законодавчий процес в країні взагалі буде заблоковано. Тож саме це, а не мільярд бюджетних коштів, є справжньою ціною парламентських перевиборів в Україні.

Переконаний, що ми взагалі обрали невірний підхід до забезпечення ефективної роботи влади. Наша зброя на всі випадки – нескінченні вибори, які насправді лише перетасовують представників політичної еліти, кожного разу змінюючи позиції сторін, не більше. Водночас проблема полягає не стільки в персонах, скільки в принципах роботи, якими вони послуговуються. Ці принципи – кулуарщина, кумівство, корупція, смотрящі, договірняки тощо – не подолати ніякими виборами. Натомість маємо зосередитися на виведенні всього цього закулісся у площину публічності, аби суспільство бачило, що реально коїться, хто і за що у країні справді відповідальний. При цьому необхідний жорсткий і постійний тиск громадськості, міжнародних партнерів України та самих політиків, які мають репутацію антикорупціонерів, аби вичавити принципи старої системи з державних інститутів та змусити владу працювати в інтересах країни, а не партійних босів. Україна наразі в надто складній ситуації, і виборами тут не зарадити.