Архив автора
Кнопки

Муніципальна е-демократія або вплив на життя міста по той бік монітора

 
10.01.2017 14:51

Сьогодні глобалізація та інформатизація суспільства диктує свої правила гри не лише в галузі ІТ та великого приватного бізнесу. Інформаційні технології поступово проникають абсолютно в усі сфери нашого життя, починаючи від здійснення он-лайн покупок та оплати комунальних послуг, і закінчуючи спілкуванням громадян із владою та реальною можливістю впливу на певні вирішальні процеси. Віднедавна столична громада, наряду з електронними петиціями та іншими привабливими можливостями он-лайн інструментів, отримала ще одну реально-віртуальну можливість впливу на міські справи.

22 грудня 2016 року на пленарне засідання Київської міської ради було винесене на голосування рішення «Про затвердження Положення про громадський бюджет міста Києва». Громадський бюджет в Україні (він же – бюджет участі, партиципаторний бюджет) – явище відносно нове, проте досить дієве. На період 2015-2016 рр. такий інструмент муніципального громадського волевиявлення був запроваджений у більшості міст обласних і районних центрів України.

Історія питання

Уперше партиципаторний бюджет запровадили в місті Порту-Алеґрі (Бразилія) у 1989 році й відтоді з Південної Америки він поширився на сотні міст світу. У Європі проект підхопили деякі муніципалітети Франції, Італії, Німеччини, Іспанії та Великої Британії, зокрема, Париж, Берлін, Лондон. Число місцевих спільнот, що користуються ним, перевищило 200. У деяких містах бюджет участі був запроваджений у школах і університетах. Механізми його застосування пристосовані до місцевого контексту, вони різняться між собою, різняться також частки муніципальних бюджетів, відданих у розпорядження мешканців. В Україні бюджет участі найпершими запровадили у Чернігові, Черкасах і Полтаві.

Основна ідея громадського бюджету – залучення мешканців міста до співпраці, процесу формування міської казни, ознайомлення з основними принципами планування та розподілу дохідної частини міського бюджету, навчання визначенню пріоритетних напрямів розвитку та вдосконалення галузей, яких найбільше потребує громада, місто, район, мікрорайон, квартал, вулиця та прибудинкова територія. Платники податків мають право вирішувати на що витрачати їхні кошти, а кияни зі своєю активною самоврядною позицією просто не можуть бути пасивними спостерігачами.

Сутність цього демократичного процесу доволі проста і зрозуміла: з місцевого бюджету виділяється певна частина коштів на реалізацію ідей, що пропонуються та обираються проактивною частиною населення шляхом голосування. Проекти, що набирають найбільшу кількість голосів, реалізуються та фінансуються за ці кошти в наступному після голосування році. Таким чином, мешканці мають реальну можливість пропонувати корисні ідеї та вирішувати яка саме галузь найбільше потребує розвитку, паралельно вивчаючи матеріальний та фізичний потенціал міста щодо реалізації тих чи інших проектів.


Механізм виділення коштів на громадський бюджет різниться у кожному місті. У деяких містах він представлений певним відсотком від загальної суми бюджету на відповідний рік, в інших – це фіксована сума коштів, яка щороку може коливатися у той чи інший бік. Деякі міста розподіляють порівну кошти на всі райони, інші ж забезпечують максимальну можливість прояву змагальності – який із районів найбільш активний при подачі ідей і голосуванні, той і отримує більше. Кожен з цих механізмів, безумовно, має право на існування, адже кожна громада заслуговує на зворотній зв’язок і реакцію від влади міста. Бюджет участі, напевне, один із найяскравіших прикладів такої взаємодії, адже абсолютно завжди передбачає за собою очевидний результат саме в такому вигляді, яким його бачить громада.

Як користуватися Громадським бюджетом міста Києва в 2017 році?

На відміну від інших міст України, громадський бюджет столиці містить багато інноваційних механізмів, що в жодному місті не практикувалися, тому в 2017 році велика надія покладається на розуміння та співучасть киян – не здаватися, не критикувати, а конструктивно підходити до проблемних питань і намагатися спільно їх вирішувати з метою подальшого вдосконалення функціонування столичного громадського бюджету.

Отже, варто почати з тих інновацій, яких немає в інших містах і якими кияни зможуть невдовзі активно користуватися.

1. Громадська бюджетна комісія

Наряду з виконавчими органами місцевого самоврядування, що впроваджуватимуть громадський бюджет, у столиці з’явилася громадська інстанція, що покликана вирішувати спірні питання, які однозначно будуть виникати при реалізації бюджету участі – Громадська бюджетна комісія (далі – ГБК). Згідно з Положенням, ГБК буде складатися суто з представників громадськості та виконувати більшою мірою апеляційну функцію та функцію громадського контролю. Наприклад, якщо автор проекту не буде погоджуватися з негативним висновком чиновників щодо неможливості реалізації своєї ідеї, він має змогу звернутися до ГБК, яка зобов’язана в установлений термін розглянути скаргу, викликати на засідання автора, чиновника, який надав негативний звіт, профільних експертів і з’ясувати, чи була відмова обґрунтованою, чи дії чиновника стали наслідком його недбальства. Тобто в авторів з’явилася реальна можливість поскаржитися, отримати зворотній зв’язок і захистити свою ідею.

ГБК складатиметься з 40 представників різних громадських і благодійних організацій, які формуватимуться шляхом рейтингового онлайн голосування в електронній системі «Громадський проект». Автори Положення передбачили чіткі критерії відбору таких представників. До ГБК зможуть потрапити організації, що на момент формування комісії зареєстровані у місті Києві понад 1 рік, що надали фінансову звітність за минулий рік, мають власний інформаційний ресурс і є політично незаангажованими.


2. Онлайн голосування на всіх етапах

Ще однією новацією цього Положення є те, що абсолютно всі види голосувань, що стосуються громадського бюджету, відбуватимуться в електронній системі. Це зроблено задля уникнення будь-яких паперових і бюлетневих архаїзмів, яких мешканцям міста і без того вистачає раз на п’ять років (а то й частіше).

Одразу запевняю, що мешканцям, які не матимуть технічної можливості проголосувати онлайн, не потрібно хвилюватися, адже для таких випадків у кожному районі будуть створені пункти супроводу громадського бюджету, у яких будь-хто зможе подати проект, проголосувати за нього, ознайомитися з усіма проектами та проконсультуватися з питань, що стосуватимуться громадського бюджету. Як уже зазначалося, члени ГБК обиратимуться шляхом електронного голосування. Засідання ГБК також можуть відбуватися у формі онлайн конференцій.

У Положенні з’явився такий механізм, як збір голосів підтримки за проекти, який також відбувається в електронній системі (на сьогодні це існує у вигляді 20 підписів у паперовому форматі). Суть його полягає в тому, щоб перевірити проект на так звану адекватність і вивчити попит киян на таку пропозицію. Це робиться для того, щоб не перезавантажувати чиновників абсолютно всіма проектами, що надходитимуть. Спочатку проекти повинні будуть зібрати необхідну попередню кількість голосів підтримки (у 2017 році – 50 голосів для малих проектів, 200 – для великих). Ці голоси підтримки мають бути зібрані протягом 20 днів від дня реєстрації проекту в електронній системі. Лише після набрання необхідної кількості голосів проект направлятиметься на фахову експертизу до чиновників.

3. Вимоги до проектів

Перелік вимог до проектів чітко представлений у Положенні. До них, зокрема, відносяться наступні вимоги:

* питання реалізації проекту знаходиться в межах компетенції Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних в місті Києві державних адміністрацій.

* реалізація проекту планується на території міста Києва, на території будівель (приміщень) загального користування та об’єктів соціально-культурної сфери комунальної форми власності, та/або об’єктах, що перебувають у власності (користуванні) ОСББ, ЖБК.

* термін реалізації проекту не перевищує одного року.

* орієнтовний бюджет проекту включає всі витрати (розробка проектної документації; закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих та інших витрат, що необхідні для його реалізації).

Основними підставами для відмови у подальшому проходженні проектів є:

* наявність у проекті ненормативної лексики, наклепів, образ, закликів до насильства, зміни конституційного ладу країни, повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини.

* неналежність проектів до повноважень місцевої влади.

* суперечність проекту законодавству України.

* передбачення в рамках проекту виключно розробки проектно-кошторисної документації.

* незавершений характер проекту (виконання одного із заходів в майбутньому вимагатиме прийняття подальших заходів і/або потребуватиме додаткового виділення коштів із бюджету міста Києва).

* суперечність проекту чинним програмам розвитку міста або дублювання завдань, що передбачені цими програмами та плануються для реалізації на відповідний бюджетний рік.

* планування реалізації проекту на землях або об’єктах приватної форми власності (окрім проектів, реалізацію яких передбачено на території або об’єктах, що перебувають у власності (користуванні) ОСББ, ЖБК).

* передбачення в рамках проекту річних витрат на утримання та обслуговування в сумі, що перевищує вартість реалізації проекту.

* створення проектом нової бюджетної установи (організації) або збільшення штатної чисельності працівників наявних бюджетних установ (організацій).

У Положенні всі проекти поділяються на великі та малі в залежності від суми, яку необхідно витратити на їх реалізацію. У 2017 році малим вважатиметься проект, вартість якого становитиме не більше 300000 грн, великим – від 300000 грн і вище (загальна сума, яка буде виділена на фінансування проектів, буде відомою в лютому 2017 року під час першого коригування міського бюджету). Голосування за такі проекти відбуватиметься окремо.

4. Проведення публічного обговорення проектів

Одним з етапів столичного громадського бюджету, згідно з Положенням, є публічне обговорення проектів. Забезпечуватиме його проведення Київська міська рада спільно з ГБК. Такий інструмент стане дійсно дієвою платформою для так званої агітації за проекти, майданчиком для комунікації авторів з проактивними киянами, іншими авторами, і, врешті-решт, з владою; виховуватиме в мешканців відчуття відповідальності за свої ідеї та місто, навички спілкування, налагодження порозуміння та колаборації з іншими учасниками процесу.


5. Проходження проектів, поданих авторами петицій

У Києві, як відомо, активно набирає обертів розвиток інституту електронної демократії, що проявляється, зокрема, у такій формі, як подання електронних петицій. Громадськість вирішила, що цей механізм не може бути викреслений з процесу партиципаторного бюджетування, навпаки, має бути з ним пов’язаний, і зможе стати одним з реальних механізмів реалізації петицій.

У 2017 році автори петицій, що наберуть понад 1000 голосів і на їх основі розроблять проекти відповідно до вимог Положення, зможуть брати участь у громадському бюджеті з «обходом» етапу по попередньому збору голосів підтримки за проекти, адже 1000 і більше голосів за петицію вже будуть доказом «притомності» ідеї та попиту на неї. Такі проекти відразу направлятимуться на фахову експертизу до відповідальних структурних підрозділів виконавчих органів.

6. Права авторів

Відповідно до Положення про громадський бюджет у м. Києві, автори проектів наділяються широким спектром прав. По-перше, важливо знати, що автором проекту може бути будь-яка особа (дієздатний громадянин України, іноземець та особа без громадянства, яка має дозвіл на постійне проживання на території України, та на момент подання проекту досягла 16-ти річного віку). Тобто, потенційним автором проекту може бути будь-яка особа, яка подала слушну ідею для покращення столиці.

Натомість існують обмеження для учасників голосування. Ними мають бути дієздатні громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що мають дозвіл на постійне проживання на території України, що зареєстровані, працюють, навчаються на території міста Києва та на момент голосування досягли 16-річного віку (підтверджується онлайн авторизацією за допомогою Картки киянина, Bank ID, ЕЦП, ID картки). Проголосувати можна не більше, ніж за 5 проектів.

По-друге, потенційним авторам проектів має бути відомо, що вже на етапі розробки проекту вони мають право звернутися до відповідної районної робочої групи з питань громадського бюджету за консультацією та допомогою (наприклад, із питань формування кошторису, консультації з приводу реалістичності втілення ідеї органами місцевого самоврядування й т. д.). Завдяки існуванню такого права найбільше проявляється сервісна функція чиновників і інституту громадського бюджету загалом.

По-третє, особа, яка подала проект, має розуміти, що вона не лише є суб’єктом авторського права, але й одночасно несе відповідальність за порушення авторських прав стосовно інших осіб. Проте, важливо акцентувати увагу на тому, що така норма стосується лише захисту авторського права від його порушення іншими особами. У Положенні чітко вказано, що при подачі проекту автор дає згоду на вільне використання Київською міською радою та її виконавчими органами проекту, ідеї, у тому числі поза межами громадського бюджету. Тобто в цьому разі автор має усвідомлювати, що після подачі проекту ідея стає суспільним надбанням, і, якщо вона не набере достатньої підтримки з боку громадськості, то вона може бути реалізована владою іншими способами.

По-четверте, за бажанням автора, він може бути залучений до реалізації проекту на будь-якому етапі (авторський, технічний нагляд, здійснення закупівель, тощо).

По-п’яте, модифікація проекту чи будь-які інші втручання не можуть відбуватися без згоди автора ні в електронній системі, ні при погодженні чи непогодженні його профільними структурними підрозділами виконавчих органів. Те саме стосується й початку впровадження проекту. Жодні роботи з реалізації не можуть бути розпочаті без погодження з автором. Це є гарантією того, що проект у фінальному варіанті буде втілений у життя саме в тому вигляді, у якому він був представлений автором і проголосований громадськістю.

Але одним з найцікавіших і мотивуючих нововведень у Положенні є те, що за бажанням автора, після реалізації проекту, на ньому може бути зазначена інформація про автора (так зване «увічнення» автора чи інших осіб, що були причетні до реалізації, на об’єкті, який був створений у рамках громадського бюджету). Лише уявіть - як буде круто, коли вже через декілька років Київ заповнять сотні реалізованих проектів із «увічненими» іменами простих киян, а не тих, чиї імена всі вже і так звикли бачити щоденно не лише по ТВ, а й на лавочках чи дитячих майданчиках.

7. Етапи громадського бюджету в 2017 році

У 2017 році процес громадського бюджетування зміститься на кілька місяців, адже технічні можливості правильного налаштування електронної системи потребують як часових, так і бюджетних затрат. Остаточний календарний план реалізації Громадського бюджету в місті Києві буде відомий також у лютому, при першому коригуванні міського бюджету. Громадський бюджет у столиці буде представлений наступними етапами:

1. створення Громадської бюджетної комісії (ГБК)

2. подання проектів

3. збір голосів підтримки за проекти (20 днів)

4. проведення публічного обговорення проектів

5. експертиза та доопрацювання проектів

6. голосування за проекти

7. визначення проектів-переможців

8. реалізація проектів-переможців

9. звітування виконавцями.

Наостанок хочу зазначити, що втілення громадського бюджету в столиці має великі перспективи та шанси на успіх, бо це дійсно демократичний інструмент, що створений для киян і для реалізації найкращих ідей. Бо те, що йде від людей і для людей не може бути непотрібним чи безглуздим. Кожна ідея має бути розглянута й почута, а найкраща – втілена в життя. Не треба боятися подавати ідеї, не треба боятися обирати. Зробімо своє місто кращим - таким, яким ми хочемо бачити його щодня, таким, якого ми варті. 

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее Украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада Верховная Рада вибори війна влада власть война выборы газ Геннадий Балашов Гонтарева государство гривна Гройсман ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы евроинтеграция евромайдан Европа економіка ЕС Євромайдан ЄС жизнь жкх закон законодательство законопроект зарплата земля инвестиции инвестиции в экономику Интернет Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна Кабмин кадры карьера киев київ Кличко Кодекс законів про працю України конституция конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис крим Крым курс люстрация люстрація Майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина Налоговый кодекс народ наука нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование общество Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко Парламент партия регионов персонал податки политика политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины психология денег психология успеха публічний аудит Путин Путін работа революция режим Януковича Рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія россия Руслан Сольвар рынки свобода СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика США таможня тарифи тарифы тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк