Що стоїть за "доступним житлом"?

Днями я писав про найсоціальнішу із ініціатив Президента – працевлаштування молоді. Днями я говорив з колегою про перспективи одного з найбільших виробників цегли в Україні – і вирішив написати ще один блог. Теж про ініціативи Президента. Про стимулювання будівництва і доступне житло.

Суть розмови з колегою полягала в наступному. Виявляється, основні потужності одного із найбільших в Україні виробників високоякісної цегли можуть бути перенесені із нашої території в Росію. Логіка проста: там будівництво розвивається величезними темпами, там – великі потреби у будматеріалах, там – найперспективніший ринок, і якщо виробництво там – тоді немає проблем з кордонами, митниками, транспортуванням тощо.

Маю великий сумнів, що наше підприємство, ще й з американським інвестиційним капіталом переїде до РФ, але, як кажуть, ця розмова додала інформації для роздумів.

Зазвичай, більшість людей розглядає «житлову» соціальну ініціативу В. Януковича в розрізі того, під який відсоток буде надаватися іпотека. Згоден, це важливо. Але давайте замислимося і над тим, що в «житловій» ініціативі є, насправді, ДВА кінцевих споживача: людина, що отримує власне житло, і людина, яка працює, заробляє і годує родину завдяки будівельній галузі.

До чого я веду? Стимулюючи іпотеку, президент і Уряд не тільки допомагають вирішити проблему житла тим, хто його не має. Важливо й інше: створюється попит на послуги будівельників, працівників банківської сфери, виробників будівельних та оздоблювальних матеріалів і так далі – аж до металургії чи архітектури. Сплеск іпотеки однозначно викличе потребу в новому будівництві, і як наслідок забезпечить роботою тисячі людей. Зокрема і тих, для кого гостро стоїть проблема першого робочого місця.

Єдине, що не можна повторити помилок минулого: стимулюванні іпотеки має призвести до зростання будівництва, а не до перегріву ринку житла і безпідставного накручування цін. В усьому іншому – хай Бог помагає!