Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.06.2017 16:02

Вчитися жити інтересами громади та країни

Юрист, заступник генерального директора з правових питань Побужського Феронікелевого Комбінату

У липні цього року виповнюється 20 років, як Україна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року. Відповідно до цієї Хартії, участь в управлінні державними справами може здійснюватися безпосередньо на місцевому рівні, ч

Французький діяч і один із творців теорії вільної громади, Алексіс де Токвіль писав: «У громаді полягає сила свободи народу. Громадські інститути відкривають народові шлях до свободи, вчать його послуговуватись нею, насолоджуватись її мирним характером».  У липні цього року виповнюється 20 років, як Україна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року. Відповідно до цієї Хартії, участь в управлінні державними справами може здійснюватися безпосередньо на місцевому рівні, через органи місцевого самоврядування, які є найважливішою основою будь-якого демократичного режиму. Метою документа є встановлення загальноєвропейських стандартів щодо організації місцевого самоврядування, регламентація правовідносин застосування підписантами норм, що гарантують правову, адміністративну, фінансову самостійність територіальних громад та органів самоврядування.

Практичним результатом упровадження цієї хартії у нашій країні є встановлення системи, в якій місцева рада є нижньою ланкою у владній представницькій вертикалі «районна рада – обласна рада – Верховна Рада». Маючи мінімум самостійності і обмеженості в управлінні грошовими, майновими ресурсами, місцева рада багато в чому залежить від вищих державних органів. Збереження непомірного і необґрунтованого адміністративного контролю над справами місцевих громад не дозволяє ефективно задіяти можливості децентралізації в інтересах громадян на місцях. Дане положення речей не співвідноситься ні з теорією вільної громади, ні зі ст. 8 згаданої хартії в частині дотримання при адміністративному контролі принципу забезпечення поміркованості заходів контролюючого органу, важливістю інтересів, які орган має намір охороняти.

У зв'язку з цим, на мій погляд є декілька проблем, вирішення яких сприятиме реалізації положень Хартії, що, безсумнівно, піде на користь не тільки місцевим громадам, а й українському бізнесу.

Перша проблема, яку необхідно вирішити при проведенні децентралізації, – це зниження адміністративного нагляду над діяльністю місцевих громад. Це означає, що будь-який адміністративний нагляд повинен здійснюватися відповідно до Конституції та законів.

Крім бажання чиновників жорстко патронувати місцеві питання, є також проблеми світоглядного характеру. Дані проблеми суспільства можна побачити на досвіді утворення ОСББ, які нерідко супроводжуються конфліктами і сварками між мешканцями. Проблемою на шляху реформи також є поширені утриманські настрої громадян, багаторічні надії на те, що «нагорі», за їхнім уявленням, до влади прийде «правильна» особа і вирішить всі проблеми. Основою для таких настроїв і, відповідно, затребуваності політиків популістського направлення, на мій погляд, є відсутність на місцях реальних важелів управління життям громад і майном.

Тому друга проблема, яку треба буде вирішити – це просвітницька освітня робота серед громадян. В інформаційному полі повинні бути присутніми систематичні обговорення даної важливої тематики, соціальна реклама, роз’яснювальна робота, систематичні освітні заходи щодо навчання громадян основам місцевого самоврядування, в тому числі на прикладі зарубіжного досвіду.

Останнім часом в Україні створюються місцеві громади, в тому числі і шляхом об’єднання кількох громад, формується відповідне законодавче поле. Потрібно відповідним чином змінити ст. 118, 119,132, 133, 140-144 Конституції України. Ще в 2015 році Верховною Радою України підготовлено проект закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)».

Але, незважаючи на невідкладний статус законопроекту, поданого Президентом у 2016-17 роках, формальні дії щодо просунення закону відсутні.

Таким чином, третя проблема децентралізації – це правова нормативна база, її якісне наповнення, спрямоване на ефективну роботу місцевих органів самоврядування в інтересах членів місцевих громад і держави в цілому. Особливу увагу необхідно приділити матеріальній базі, фінансуванню життя місцевих громад. Щоб муніципальна влада була сильною і ефективною, вона, крім поточних доходів, повинна мати право володіти, користуватися і розпоряджатися державним майном, земельними ділянками в межах місцевої громади – за винятком майна, яке в силу об’єктивних обставин не може належати місцевій громаді (військові, техногенні об’єкти, майно інших гілок влади).

Найгостріша проблема з правосуддям на місцях, на мій погляд, повинна вирішуватися за безпосередньої участі членів місцевих громад. Необхідно створювати правовий механізм, коли саме місцеві громади – шляхом проведення виборів – будуть формувати склад місцевих судів. Правосуддя буде тоді справедливим, коли судді відчують свою відповідальність безпосередньо перед членами місцевих громад, і їхнє матеріальне забезпечення, кар’єра будуть залежати від об’єктивної можливості виконувати прямі обов’язки і забезпечити кожному торжество закону і правосуддя.

Найважливішу роль для становлення місцевих громад, на мій погляд, повинні зіграти підприємці та підприємства, що знаходяться на території відповідної громади. Наприклад, наше підприємство, ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», більше 10 років бере активну участь у житті місцевої громади смт Побузьке. На кошти підприємства проведено газопровід, здійснюються водопостачання і водовідведення, побудовані і підтримуються об’єкти соціально-культурного призначення. Тому підприємство позитивно оцінює об’єднання місцевої громади з громадами кількох навколишніх населених пунктів і готово допомогти становленню та розвитку місцевого самоврядування.

Будь-яке успішне підприємство – це проект, який вже реалізовано, тому досвід працівників цих підприємств з утворення фактичного проекту успішної місцевої громади є неоціненним.

На мій погляд, державний інтерес розвитку України в цілому полягає в успішному розвитку кожної місцевої громади, задоволенні економічних інтересів кожного громадянина. Тому повноваження щодо реалізації місцевих інфраструктурних, екологічних, енергозберігаючих проектів, створення об’єктів альтернативної енергетики повинні належати місцевим громадам. Легкість і оперативність оформлення документів, низькі часові і матеріальні витрати можуть бути перевагою відповідної громади при залученні інвестора. З іншого боку, практично кожне будівництво на території місцевої громади – це грошові надходження від пайового внеску на розвиток місцевої інфраструктури. Іншими словами, легкість ведення бізнесу, інвестиційний клімат багато в чому повинні залежати від місцевого самоврядування і бути його конкурентною перевагою перед іншими місцевими громадами.

Також необхідно змінити правила державної реєстрації нерухомого майна та правила державної реєстрації юридичних осіб, закріпивши це право виключно за реєстраторами місцевої громади, де знаходиться майно або зареєстрована юридична особа. Інший варіант – надати інвестору, власнику право встановлювати і знімати подібні територіальні обмеження щодо реєстрації майна та юридичної особи. У світлі проблеми рейдерства і систематичного розведення руками посадовими особами Мін’юсту після чергового факту щодо неправомірного переоформленню майна або корпоративних прав, вважаю дану пропозицію дуже актуальною.

Вищезгаданий Алексіс де Токвіль, написав у книзі «Демократія в Америці»:  «…я більше за все захоплююся не адміністративними, а політичними наслідками децентралізації. Почуття батьківщини у Сполучених Штатах відчувається будь-де. Батьківщина – це предмет турботи для всіх, починаючи з громади і закінчуючи країною в цілому. Людина живе інтересами своєї країни, як своїми власними. Вона пишається славою своєї нації, досягнутими нею успіхами, в яких вона бачить частинку своєї праці, і це її підносить; вона радіє загальному процвітанню, яке поширюється і на неї також. Вона відчуває до своєї батьківщини таке ж почуття, як і до власної родини. І разом з тим, рухома певними егоїстичними мотивами, вона цікавиться справами держави». Сподіваюся, що внаслідок децентралізації, реалізації реформ в Україні та цивілізаційної інтеграції, почуття гордості за Батьківщину у кожного українського громадянина ще більш зміцниться і стане ще більш обґрунтованим. 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]