Зміни до критеріїв ступеню ризиків-покращення чи новий тиск на бізнес

З 01 липня 2017 року, платники податків стикнулися із суттєвими проблемами, пов’язаними із зупиненням реєстрації податкових накладних.

Перед початком роботи оновленої системи автоматизованого адміністрування ПДВ, на численні заперечення платників податків, Міністерство фінансів України відповідало, що питання зупинення реєстрації податкових накладних для підприємств-виробників, підприємств які надають послуги та сільгоспвиробників, вирішить подання даних у встановленій формі, так званої «технологічної таблиці». Врахування системою адміністрування інформації із «технологічної таблиці»  мало виправити прогнозовано-ризикову ситуацію, згідно з якою ці підприємства підпадали під моніторинг.  

Практика нажаль показала іншу картину, і зазначені категорії підприємств вимушені постійно подавати повідомлення, пояснення та «технологічну таблицю» під кожну зупинену податкову накладну.

Тобто усі запевнення Міністерства фінансів України з цього приводу, не знайшли свого відображення на практиці, що визвало цілком виправдане невдоволення серед малого та середнього бізнесу.

Виправити ситуацію Міністерство фінансів України намагається шляхом прийняття Наказу № 776 від 18.09.2017 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.09.2017 року за № 1204/31072, і яким вносяться зміни до пункту 3 «Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджених Наказом № 567 від 13.06.2017 року (далі - Критерії).

Так, пункт 3 Критеріїв,  з урахуванням змін, має наступний зміст: « Платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо :… ».

Тобто, на відміну від попередньої редакції, право на подання «технологічної картки» платник податків має у будь-який момент, а  не лише у разі зупинення реєстрації податкової накладної.

Окрім того, змінами визначено, що таблиця даних подається із поясненнями, в яких зазначається обов’язково - специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, та за бажанням - посилання на податкову та іншу звітність платника податку.

При цьому, на ДФС покладено обов’язок розглянути інформацію та пояснення протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем її отримання. Але, на превеликий жаль, в змінах не зазначено, які ж наслідки для платника податків настають, якщо ДФС не надасть відповідь про врахування або неврахування «технологічної таблиці» та пояснень. І це питання, на мій погляд, досить важливе та повинно бути врегульоване, оскільки, як показує практика, ДФС не рідко пропускає строки, щодо надання відповідей, прийняття та направлення рішень.

Необхідно звернути увагу на те, що будь-яка дія породжує певний юридичний факт. Тобто подання платником податків інформації і установленій формі має породжувати факт – або врахування такої інформації (і в подальшому податкові накладні не блокують), або відмова у врахуванні інформації (за наявності підстав). При цьому, вданому випадку, бездіяльність податкового органу має також породжувати певний юридичний факт, а саме – відсутність реакції на звернення платника податків (причому у встановленому порядку), повинна розцінюватися, як мовчазна згода з його позицією. Іншими словами, відсутність заперечень проти врахування інформації, свідчить про її врахування.

Однак, як свідчить практика, безкарність пропуску строків з боку ДФС, або нехтування обов’язком приймати та/або направляти відповіді (рішення), ставить платника податків у правову невизначеність, оскільки законодавчо не врегульовано, наявність наслідків такої бездіяльності з боку ДФС. Нажаль, в даному випадку відсутній дієвий механізм і судового захисту, чим і користується по суті ДФС.

Досить позитивним є те, що «технологічна таблиця» автоматично враховується системою моніторингу, якщо інформація подається платниками податків - сільськогосподарськими товаровиробниками. По суті, сільськогосподарські товаровиробники, виводяться із-під моніторингу (хоча є відкритим питанням - наскільки це справедливо по відношенню до інших категорій платників податків).

Проте і тут не все так гладко, як хотілося б. Зокрема, для застосування даної норми, сільськогосподарські товаровиробники мають відповідати певним критеріям, саме:

-          бути внесеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до  Закону України  "Про державну підтримку сільського господарства України";

-          на 31 грудня 2016 року бути такими, що застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до  статті 209  Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди, згідно з  УКТ ЗЕД  постачання (виготовлення) таких груп товарів: 01, 03, 04, 07, 08, 10, 12.  

Таким чином, не всім сільськогосподарським товаровиробникам можна радіти, адже зможуть автоматично уникнути моніторингу лише ті, що відповідають згаданим критеріям.

Як бачимо, запропоновані зміни несуть в собі частку позитивного, але залишається ще багато питань та неврегульованих моментів, щодо застосування «системи автоматизованого моніторингу».  

 На сьогоднішній день, система оподаткування та адміністрування податків в Україні, залишаються одними із найбільш нестабільних, оскільки піддаються численним змінам в короткі проміжки часу. Тому, разом із представниками реального сектору бізнесу, продовжимо стежити за змінами, що відбуваються в сфері оподаткування і адміністрування податків, та висвітлювати і вирішувати питання, які постають у зв’язку із цим.