Форс-мажор під час війни. Огляд судової практики
У статті проаналізовано актуальну судову практику з питання форс-мажору під час війни.
Актуальність цієї теми зумовлена особливістю використання форс-мажорних обставин деякими учасниками бізнес-процесів для уникнення виконання своїх зобов’язань у договірних правовідношеннях.
Як відомо, 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне військове вторгнення на територію України, що стало підставою введення Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану по всій території України. Листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-Промислова Палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення. Зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.
Досить однозначною в цьому контексті є судова практика, тому в цій статті особлива увага буде приділена саме їй. За останні кілька місяців у моїй практиці кілька справ були саме в площині форс-мажору під час війни. Предмети кейсів– практично ідентичні. Не поставлений вчасно товар або не в повному обсязі, не сплачена орендна платня, нарахування штрафних санкцій. Словом, весь портфель для впевненого звернення до суду. Що ж в цьому контексті говорить судова практика?
Відшукуємо Постанову Верховного Суду України від 16.07.2019року у справі № 917/1053/18, в якій чітко зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їхньому виникненні, сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Звідси випливає, що при такому правовому розкладі орендар, приміром, при забезпеченні орендодавцем безперешкодного доступу до об’єкту оренди, не може апелювати до форс-мажору, й на підставі цього не сплачувати орендну платню чи інші пов’язані з нею платежі. Звісно, що в кожному окремому випадку потрібно враховувати всі особливості ситуації, однак, то швидше виключення із правил, аніж саме правило. Зазначена позиція Суду дублюється й в нещодавно прийнятій Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21, в якій ідеться про те, що недостатньо формального посилання на лист ТПП, суд повинен досліджувати та оцінювати всі докази в сукупності.
Другий важливий момент. Чи можна вважати настання форс-мажорних обставин підставою для зміни умов договору? Відповідь очевидна у Постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду України від 21.08.2022 року у справі №910/15264/21, в якій Суд звернув увагу на те, що настання форс-мажору не є підставою для зміни умов договору та звільненням від виконання зобов'язання. Іншими словами, якщо ваше підприємство не може виконати зобов’язань за договором – це точно не може трактуватися підставою для зміни умов договору. Максимально, що може отримати сторона в цьому правовому положенні – звільнення від сплати штрафних санкцій. Однак, ще потрібно зібрати сильну аргументативну базу на користь вашої позиції.
Підсумовуючи викладене, зазначу, що на сьогодні в цій правовій тематичній площині, з огляду на нинішні реалії, опиняється мало не кожен суб’єкт господарювання. Вчасне та результативне вирішення зазначених питань може мати суттєве значення для стабільного перебігу бізнес-процесів компанії та їхнього розвитку в майбутньому, відтак, зволікати з вирішенням точно не варто, й загалом практика показує, що переважна більшість подібних спорів успішно вирішується в досудовому порядку.
- О повышении цен на электроэнергию Володимир Стус вчора о 20:55
- Як громадяни впливають на рішення влади через електронні петиції Діана Граділь вчора о 14:10
- Сповідь як потреба душі: чому ми прагнемо ділитися своїми секретами Ольга Ярхо вчора о 13:52
- Воюють не тільки зброєю, але й економіками Дана Ярова вчора о 10:55
- Строк президента та рішення Конституційного Суду України Валерій Карпунцов вчора о 09:47
- Недійсність правочину вчиненого під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах Євген Морозов вчора о 09:30
- Парадокс толерантності: де межа терпимості до нетерпимості? Ольга Ярхо 20.05.2024 21:30
- Спадщина корпоративних прав Павло Васильєв 20.05.2024 19:18
- Маркетинг у поміч: Як побудувати класні стосунки із постачальниками Вікторія Кравченко 20.05.2024 16:33
- Чи має повноваження Рада адвокатів України роз’яснювати закон? Лариса Криворучко 20.05.2024 14:04
- Global Hydrogen Review 2023. Аналіз та рекомендації Олексій Гнатенко 20.05.2024 10:37
- Зменшення неустойки за рішенням суду Євген Морозов 20.05.2024 09:38
- Конституційність закону про адвокатуру: конституційність (кнопкодавство)? Лариса Криворучко 19.05.2024 12:50
- Визнання недійсним договору який не виконувався сторонами Євген Морозов 19.05.2024 09:54
- Мистецтво координації: білоруський досвід Євген Магда 19.05.2024 08:34
- Новий закон про мобілізацію: основні зміни та нововведення з 18.05.2024 р. 320
- Закон про электронный кабинет военнообязанного подписан. ТЦК будет знать все 298
- Чому варто розвивати розподілену генерацію 207
- Державна допомога для ВПО: хто може отримати та які правила її надання у 2024 році 166
- Марк ТВЕН, Уряд і 120 євро 114
-
Гетманцев назвав "найближчого претендента на вихід" з банківського ринку
Фінанси 30750
-
Чорноземний бум. Гектар дорожчає, наче криптовалюта
Бізнес 14627
-
Як під'єднати інтернет без світла та чим зарядити ноутбук – радять айтівці
Технології 13859
-
У Львові під виглядом капремонту підземний перехід перебудували в кіоск
Бізнес 10074
-
Загибель президента Ірану Раїсі – аварія чи вбивство?
Думка 7859